Розділ «Тема 5. Аудиторські докази і аудиторський ризик»

Аудиторський ризик, відповідно до МСА 400 "Оцінка ризиків та внутрішній контроль" полягає в тому, що аудитор може висловити неадекватну думку (зробити неадекватний висновок) за результатами проведеної перевірки.

Ризик аудиту має три складові (рис. 5.1):

- властивий ризик — це ймовірність суттєвих перекручень залишку на певному бухгалтерському рахунку чи певної операції або можливість перекручень у комплексі з перекрученнями за іншими рахунками (операціями), з припущенням, що до них не застосовувались заходи внутрішнього контролю;

- ризик невідповідності системи внутрішнього контролю - це ризик неефективності внутрішнього контролю, що може привести до помилок та перекручень у залишках на бухгалтерських рахунках;

- ризик невиявлення помилок - полягає в тому, що аудиторські процедури підтвердження не завжди можуть виявити помилки, що існують. Певний ризик є завжди, а тому існує поняття "прийнятний аудиторський ризик".

Рис. 5.1. Складові аудиторського ризику

Прийнятний аудиторський ризик - це суб'єктивно встановлений рівень ризику, який готовий на себе взяти аудитор. Тобто після завершення аудиту і надання аудиторського висновку без застереження у фінансовій звітності можуть бути виявлені похибки. Ступінь ризику може бути від 0 до 1 (від 0 до 100%).

Нульовий ризик є економічно недоцільним, оскільки в цьому випадку аудит буде довготривалим і дорогим. Але з метою оптим ізації аудиторського ризику можна дослідити велику кількість аудиторських перевірок однорідних суб'єктів господарювання і в результаті встановити зміст істотних погрішностей та їхній вплив на інтереси клієнта і аудитора. Результати даного дослідження перенести на визначення аудиторського ризику у наступному аудиті на однорідні суб'єкти підприємницької діяльності.

4. Помилки і шахрайства, виявлені в результаті аудиту. Суттєвість помилок