Розділ «МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ АУДИТУ»

Тема 1. Сутність, предмет, метод і об'єкти аудиту

1. Передумови виникнення аудиту в Україні

2. Сутність аудиту

Термін аудит походить від латинського audio — "слухати". Економічна наука по-різному тлумачить термін "аудит". Класичним вважається визначення, дане відомим автором книги "Основи аудиту" Р. Адамсом, який стверджує, що аудит може бути визначений як діяльність по здійсненню необхідної суспільству послуги з метою підтвердження опублікованої звітності підприємства.

Існує думка, що аудит — це процес, за допомогою якого компетентний, незалежний працівник нагромаджує і оцінює свідчення про інформацію, яка піддається кількісній оцінці і стосується специфічної господарської системи, з тим, щоб визначити і виразити у своєму висновку ступінь відповідності цієї інформації установленим стандартам (А. Аренс, Дж. Лоббек).

Вітчизняні автори Л.П. Кулаковська і Ю.В. Піча трактують "аудит" як незалежну експертизу обліку, фінансової звітності та висловлення думки аудитора щодо повноти, законності та достовірності відображених в них фінансово-господарських операцій господарюючого суб'єкта.

Відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р., аудит - це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил згідно з вимогами користувачів. При цьому, суттєвою є інформація, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансової звітності.

Слід мати на увазі, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" вести бухгалтерський облік та надавати фінансову звітність зобов'язані всі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

При цьому користувачами фінансової звітності можуть бути:

- органи управління підприємства;

- трудовий колектив підприємства (на вимогу);

- власники (засновники) підприємства (товариства);

- органи виконавчої влади та інші користувачі відповідно до законодавства (наприклад, органам державної статистики).

Згідно з діючим законодавством, аудит можуть здійснювати аудитори чи аудиторські фірми, які уповноважені суб'єктами господарювання.

Проведення аудиту можливе у двох випадках:

1) за бажанням суб'єкта господарювання;

2) на вимогу діючого законодавства.

Відповідно до норм діючого законодавства основними завданнями аудиту є такі:

перевірка фінансової звітності, розрахунків, декларацій та інших документів для встановлення їх достовірності і відповідності здійснених господарських і фінансових операцій чинному законодавству;