Зміст
Розділ без назви (1)
Розділ без назви (2)
Вступ до 30-го ювілейного видання
Передмова до другого видання
Передмова до першого видання
Пролог до першого видання
1. Навіщо живуть люди?
2. Реплікатори
3. Безсмертні спіралі
4. Генна машина
5. Агресія. Стабільність і егоїстична машина
6. Братерство генів
7. Планування родини
8. Боротьба поколінь
9. Боротьба статей
10. Почухай мені спину, і я на твоїй проїдусь
11. Меми. Нові реплікатори
12. Чемні хлопці фінішують першими
13. Довга рука гена
Епілог до 40-го ювілейного видання
Бібліографія
Гра за природою уривки з оглядів Pro bono publico
Гени та меми
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитатизавантажити книгу «Егоїстичний ген» автора Докінз Клінтон Річард у форматі fb2 на ваш телефон, Android, iPhone, iPad або читання в Інтернеті безпосередньо на сайті. Багато сайтів використовують урізані версії книг і в якості зберігання книги Per-to-Per мережі (тобто віддають користувачу torrent файли). У нас завжди повна версія книги. Ми також не використовуємо такий варіант завантаження книг як .torrent, вам не потрібно використовувати сторонні програми (наприклад, uTorrent). Книги зберігаються в архіві і доступні по прямому посиланню.
Річард Докінз — британський етолог, еволюційний біолог і відомий популяризатор науки. У 1976 році вийшла друком його книжка «Егоїстичний ген», яка й принесла авторові всесвітнє визнання. ЗМІ часто називають його «ротвейлером Дарвіна» за палке відстоювання теорії природного добору. Докінз входить до сотні найгеніальніших людей, які живуть у наш час на планеті. «Егоїстичний ген» — перша і водночас визначна книжка Річарда Докінза, що досі залишається найвідомішою його працею і навіть через 40 років інтригує та не втрачає своєї актуальності. «Ми є машинами для виживання — самохідними роботами, що сліпо запрограмовані на збереження егоїстичних молекул, відомих як гени», — саме так проголошує автор. У чому ж полягає «егоїстичність» генів? Чому вчений так безжально висловлюється про людей? Які погляди відстоює? Річард Докінз наполягає на тому, що саме ген, а не особина є одиницею природного добору. Несподівано, чи не так? Але це ще не все. Альтруїзм автор пояснює не підсвідомим намагання зберегти вид, а саме егоїстичністю генів: вони вдаються до найвигіднішої стратегії, щоб залишити у вічності часточку себе. Більше того, Докінз — той, хто вперше ввів поняття «мем», що є аналогом гена в живому організмі, але не на рівні біології, а на рівні культури. І якщо ми впевнені, що тільки залишивши потомство, продовжимо себе у вічності, то Докінз стверджує, що це геть не так: через кільканадцять поколінь від наших генів і сліду не буде, а от меми, створені нами, справді існуватимуть вічно.