Розділ «Верхня кінцівка»

– Не кивайте, просто скажіть «угу», якщо відчуваєте.

– Угу.

– А тут? – я торкнувся пальців на правій руці. Нічого.

– Тут? – я почав проводити рукою вище, у напрямку ліктя, потім – у напрямку набряклого плеча. Жодної реакції – він не відчував доторку до своєї шкіри.

– Можете стиснути пальці? – запитав я, поклавши пальці на його праву долоню. Я відчув незначний рух у руці, коли він спробував її стиснути.

– Добре. А зігнути руку в лікті?

Нічого. Лють, яку він проявляв кілька хвилин тому, змінилась сонливістю і страхом, навіяним ліками.

– Ким ви працюєте? – запитав я у нього.

– Я солдат, – відповів він, – артилерист.

Коли прийшли результати рентгену, стало зрозуміло, що він вщент роздробив праву ключицю. За ключицею є делікатна мережа нервів, які відходять від шиї і контролюють рухи і чутливість руки. Під час аварії МакТаллом не просто зламав плече – його праву руку було паралізовано.

Під час розгортання історичної драми людська культура еволюціонує, але наша анатомія й обмеження, продиктовані нею, залишаються незмінними. «Іліаду» Гомера вперше було записано майже три тисячі років тому; у ній розповідається про грецьку облогу Трої, яка, імовірно, відбулася кількома століттями раніше. У восьмій пісні описано криваву битву: вправний лучник Тевкр раз у раз влучає в троянців під схвальні вигуки царя Агамемнона. Тевкр каже:

Ось уже вісім із лука я випустив стріл довголезих,

Глибоко в тіло вони уп’ялись юнакам войовничим,

Тільки у цього скаженого пса я ніяк не поцілю.[62]

«Скажений пес», про якого йдеться, – це Гектор, троянський вождь. Наступний уривок вартий того, щоб його зацитувати повністю:

З криком жахливим і, камінь великий рукою схопивши,

Кинувсь [Гектор] на Тевкра, поцілить його пориваючись серцем.

З сагайдака тоді Тевкр, гіркую стрілу свою взявши,

До тятиви притулив і вже лук напинав, але Гектор

Шоломосяйний у плечі, якраз де ключиця від шиї