Порівняльний аналіз присутності капіталу в банківських системах України, Росії та Білорусі
Комплексному аналізу іноземної присутності на вітчизняному ринку банківських послуг сприятиме порівняння умов і наслідків такої присутності у нашій країні, а також Росії і Білорусі, які, зважаючи на приблизно однакові стартові умови формування банківських систем, культурні традиції і ментальність населення, мають багато спільних рис. А починати такий аналіз доцільно з нормативно-правового забезпечення функціонування іноземного капіталу в національних банківських системах цих країн з огляду на їх склад, вимоги до банків з іноземним капіталом, наявність чи відсутність квот на іноземну участь, визначення іноземних банків, умови і порядок відкриття філій зарубіжних банків у зазначених країнах, а також регулювання їх діяльності. Крім того, специфіка діяльності банків з іноземним капіталом в Україні, Росії і Білорусі проявляється в характері їх присутності в національних банківських системах і, безумовно, – результативності їх функціонування. Особливий інтерес становить аналіз зовнішньої заборгованості вітчизняних банків. Проте в даній статті увагу зосереджено лише на прямих і портфельних інвестицій на ринках банківських послуг зазначених країн.
Статтею 4 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що вітчизняна банківська система складається з національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, які створені і діють на території нашої країни. В статті 2 Федерального закону "Про банки і банківську діяльність" зазначається, що банківську систему Російської Федерації становлять Банк Росії, кредитні організації, а також філії і представництва іноземних банків. Тобто філії іноземних банків в Україні й Росії де-юре (в нашій країні, щоправда, з певною відстрочкою набрання чинності) є невід'ємною частиною національних банківських систем.
Водночас Банківський кодекс Республіки Білорусь проголошує, що банківська система включає Національний банк та інші банки (таким чином, не виокремлюючи можливість присутності іноземних філій у національній банківській системі як "класу"). Згідно із зазначеним кодексом іноземний банк управі створювати на території Білорусі дочірні банки (банк) і в порядку, встановленому Національним банком, відкривати представництва, які не є юридичними особами, і дають на підставі положення, затвердженого банками, що їх створили. Представництво іноземного банку не має права здійснювати банківські операції та іншу діяльність, за винятком захисту і представництва інтересів іноземних банків, що їх створили, в тому числі надання консультаційних та (або) інформативних послуг.
У законодавстві України, Росії і Білорусі по-різному унормовано функціонування іноземних банків. Українські й російські законодавці унормовують саме поняття "іноземний банк", тоді як білоруські – не вдаються до такого тлумачення. Так, в Україні банком з іноземним капіталом визнається банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10 відсотків. Натомість у Росії іноземним вважається банк, визнаний таким відповідно до законодавства іноземної держави, на території якої він зареєстрований.
Вимоги до банків з іноземним капіталом.
Згідно із чинним законодавством нашої країни для відкриття дочірнього іноземного банку слід інвестувати 10 млн. євро – мінімальну суму, необхідну для відкриття банку на Україні.
В Росії у 2001 році встановлено єдиний розмір – 5 млн. євро мінімального статутного капіталу для створювання банків зі стовідсотковим національним капіталом і з іноземними інвестиціями, включаючи стовідсоткові дочірні кредитні організації іноземних банків. Знято й інші кількісні обмеження, зокрема, щодо іноземної участі в персоналі та керівних органах кредитних організацій із іноземними інвестиціями. Так, скасовано обмеження щодо 75 % чисельності працівників – громадян РФ, а також обмеження щодо чисельності іноземних громадян у колегіальному виконавчому органі кредитної організації, якщо особа, котра виконує функції одноосібного виконавчого органу, є іноземним громадянином чи особою без громадянства (раніше – 50%).
У Банківському кодексі Білорусі прямо не визначено вимоги щодо розміру статутного капіталу банків з іноземним капіталом. Водночас в Інструкції "Про нормативи безпечного функціонування для банків і небанківських організацій", затвердженій постановою Правління Національного банку Білорусі від 28.09.2006 р. №137, зазначено, що мінімальний розмір статутного фонду для створюваного (реорганізованого) банку встановлюється в білоруських рублях у сумі, еквівалентній 5 млн. євро.
Квотування присутності іноземного капіталу. Українським законодавством непередбачено квотування присутності іноземного капіталу у вітчизняній банківській системі, нині не має квоти на участь іноземців у капіталі й російських банків (до 1996 року вона дорівнювала 12 %). Хоча в законі про банківську діяльність є "спляче" посилання, що розмір (квота) участі іноземного капіталу в банківській системі РФ встановлюється федеральним законом за пропозицією уряду, погодженою з Банком Росії. Ця квота розраховується як відношення сумарного капіталу, що належить нерезидентам у статутних капіталах кредитних організацій з іноземними інвестиціями, і капіталу філій іноземних банків до сукупного статутного капіталу кредитного організацій, зареєстрованих на території країни.
Банк Росії припиняє видачу ліцензій на здійснення банківських операцій банкам з іноземними інвестиціями, філіями іноземних банків при досягненні встановленої квоти. Він має право заборонити збільшення статутного капіталу кредитної організації за рахунок коштів нерезидентів і на відчуження акцій (часток) на користь нерезидентів, якщо перевищено квоту участі іноземного капіталу в банківській системі Російської Федерації.
Формально договір про вступ Росії до СОТ обмежує частку іноземного капіталу в національній банківській системі (50%). Однак експерти стверджують, що це обмеження легко подолати, оскільки "відраховуватися" 50 – відсоткова квота буде з моменту офіційного вступу Росії до СОТ з нуля – тобто без урахування того, що іноземні банки і банки з іноземним капіталом уже нині займають на російському ринку 15,9%. Отже, мова йтиме не про 50 %, а принаймні про 65,9%. Плюс до цього при розрахунку 50 – відсоткової квоти не враховуватиметься частка, придбана іноземними інвесторами в процесі роздержавлення російських банків. На практиці це означає, що акції, придбані іноземцями при розміщенні додаткових емісій Сбербанку чи при проведенні ІРО Внешторгбанку враховуватимуться окремо. А отже, йдеться вже про реально значно більшу фактичну участь іноземного капіталу в банківській системі РФ.
На нараді у президента Білорусі з питань розвитку банківського сектору в липні 2006 року було заявлено про прийняття низки принципових рішень стосовно деяких аспектів його функціонування, зокрема – про скасування законодавчої норми, що обмежувала участь іноземного капіталу в білоруській банківській системі на рівні 25 %. Проте у статті 90 нової редакції Банківського кодексу, яка набула чинності з жовтня минулого року, зберігається право національного банку за погодженням із президентом держави на встановлення квоти участі іноземного капіталу в білоруській банківській системі, а норма про його двадцятип'ятивідсоткове обмеження продовжує діяти. Зазначена квота розраховується як відношення сумарного капіталу, який належить нерезидентам у статутних фондах банків з іноземними інвестиціями, і статутного фонду дочірніх установ іноземних банків (нагадаємо, що в Росії – ще й філій) до сукупного статутного фонду банків, зареєстрованих на території республіки Білорусь.
Національний банк припиняє державну реєстрацію банків з іноземними інвестиціями і дочірніх банків іноземних банків при досягненні встановленого розміру (квоти) участі зарубіжного капіталу в банківській системі Білорусі. Мало того, банк з іноземними інвестиціями зобов'язаний на підставі заяви попередньо одержати дозвіл Національного банку на збільшення статутного фонду банку за рахунок коштів нерезидентів, відчуження акцій на користь нерезидентів. Реально на даний момент 25 – відсоткова квота не є обмеженням для залучення іноземного капіталу, оскільки його питома вага в банківській системі Білорусі становить близько 8%.
Певні відмінності вбачаються і в умовах відкриття філій та представництв іноземних банків в Україні та Росії на територіях цих країн (табл. 5.5.). В Україні та Росії різниться також порядок акредитації (реєстрації) філій іноземних банків (табл. 5.6.).
До речі СОТівськими документами прямо не передбачено обов'язковий доступ філій іноземних банків на ринок банківських послуг країни – члена цієї організації. Так у пункті "d" статті ХХVIIІ ГАТС ("Визначення") термін "комерційна присутність" трактується як будь-який вид діяльності чи господарського утворення шляхом "заснування, придбання чи наявності філії або представництва". Це означає, що ГАТС не зобов'язує країни – члени СОТ однозначно забезпечувати комерційну присутність двома зазначеними способами одночасно. Тому не всі країни – члени СОТ взяли на себе зобов'язання допуску іноземних постачальників банківських послуг у формі філій, створивши таким чином певний прецедент. Серед них, зокрема, Колумбія, Коста – Ріка, домініканська Республіка, Гондурас, які вступили до СОТ у 1995 році.
Діяльність представництв іноземних банків, що діють на території України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами (угодами), згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, регламентується Законом
"Про банки і банківську діяльність". Діяльність філій іноземних банків повинна відповідати вимогам, установленим цим законом та нормативно-правовими актами НБУ. Національний банк регулює діяльність і встановлює економічні нормативи для філій іноземних банків відповідно до вимог законодавства України. Діяльність та оподаткування філії іноземного банку здійснюється відповідно до законодавства України, яке застосовується до банків України. НБУ має право вводити тимчасову адміністрацію та ініціювати процедуру ліквідації філії іноземного банку в порядку, передбаченому законодавством України.
Таблиця 5.5.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фінансова діяльність і корпоративна стратегія комерційних банків» автора Астапова Г.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Порівняльний аналіз присутності капіталу в банківських системах України, Росії та Білорусі“ на сторінці 1. Приємного читання.
