Стимулювання нарощування власного капіталу банків
Нарощування капіталу банків – це ключ їх сталого розвитку на основі збільшення обсягів операцій, розширення мережі установ, підвищення прибутковості при дотриманні економічних нормативів і забезпеченні інтересів вкладників і кредиторів. У світовій практиці відомий досить широкий спектр стимулів щодо підвищення капіталізації банків.
В Україні ще не створено цілісної системи стимулювання нарощування банківського капіталу як на державному рівні, так і на рівні окремих комерційних банків. Тому дослідження й запровадження механізмів матеріального стимулювання нарощування власного капіталу банків є важливою передумовою фінансової стабільності. Особливої актуальності це питання набуло сьогодні, коли загострення фінансової кризи істотно ослабило довіру клієнтів до банків, що спричинило відплив вкладів і поставило банки у скрутне становище. Негайне збільшення капіталу банків передбачено як першочергове завдання в антикризових заходах уряду і НБУ, розроблених наприкінці 2008 року.
Проблемі банківського капіталу присвячено ряд праць як українських, так і зарубіжних науковців. Не менш дослідженою є й система економічного стимулювання в комерційних банках. Проте автори здебільшого досліджують проблему нарощування капіталу й систему стимулювання в банках окремо одна від одної.
Проблема капіталізації українських банків перебуває в центрі уваги НБУ, вищих органів управління комерційних банків, а також науковців. Однак частіше за все її розглядають як загальну ціль, стратегічне завдання, без конкретизації шляхів, механізмів та інструментів нарощування банківського капіталу. На макрорівні вирішення цієї проблеми зводиться переважно до вирішення певних завдань і нормативів, а практичний її аспект покладається на окремі банки, які повинні виробити механізми і знайти потрібні кошти. Проте надзвичайні складність і актуальність цієї проблеми потребують комплексного її вирішення. Зокрема, на макрорівні необхідно забезпечити стимулювання нарощування банківського капіталу шляхом установлення відповідних регуляторних і фіскальних важелів, на мікрорівні – запровадити дієві інструменти збільшення капіталу через удосконалення фінансового менеджменту й системи стимулювання колективів банків.
Виходячи з потреби випереджального нарощування основних складових банківського капіталу – статутного фонду і прибутку, його стимулюючий механізм можна подати таким чином (табл. 5.2).
Таблиця 5.2.
Механізм стимулювання нарощування банківського капіталу
| Рівень стимулювання | Статутний капітал | Прибуток |
| Макрорівень | Регуляторні вимоги Фіскальні стимули Організаційні заходи | Фіскальні стимули Регуляторні важелі |
| Мікрорівень | Система залучення інвесторів Стимулювання колективу | Стимулювання колективу Менеджмент доходів і витрат банку |
Розглянемо детальніше складові механізму стимулювання нарощування банківського капіталу, наведені в табл. 5.2. Регуляторні вимоги щодо нарощування статутного капіталу – це насамперед вимоги до мінімального рівня капіталу банків. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 14.03.2006 № 333- V(ct.31) установлює мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку на рівні не менше 10 млн. євро. Ця вимога має директивний характер, і її вплив на капіталізацію банків базується на визначенні мінімального обсягу грошових коштів, потрібних для здійснення банківської діяльності.
Із запровадженням у регуляторну практику нового інструмента – регулятивного капіталу Правління НБУ в постанові від 28.08.2001 № 368 посилило вимоги до банків щодо нарощування всіх складових капіталу й особливо його стрижневої частини – статутного фонду. Хоча ці вимоги теж мають адміністративний характер, проте, оскільки на підставі регулятивного капіталу визначаються важливі економічні нормативи діяльності банку (адекватності капіталу, кредитного ризику, інвестування, регулювання валютного ризику), у комплексі вони створюють певну систему стимулювання зусиль банків щодо нарощування їх регулятивного капіталу в цілому і в статутному зокрема. Наприклад, якщо фактичний показник адекватності регулятивного капіталу знизився до його мінімального нормативного рівня (10%), то для подальшого нарощування його активів і доходів він зацікавлений у збільшенні капіталу до обсягів, які підвищать коефіцієнт адекватності і його регулятивного капіталу.
Фіскальні стимули збільшення статутного капіталу – це передусім зацікавленість власників банків у трансформуванні прибутків у статутний капітал. На сьогодні прибуток банків може бути спрямовано на збільшення резервних фондів як складової капіталу, на виплату дивідендів і лише після сплати податку – на збільшення статутного капіталу. В умовах потреби у збільшенні банківського капіталу і зростання інфляції доцільно дозволити зборам акціонерів банків спрямовувати прибуток повністю або частково (наприклад, відповідно до рівня інфляції) на збільшення статутного капіталу пропорційно часткам засновників без справляння з цих сум податків. Оподаткувати їх потрібно при продажі акцій чи паїв банку в установленому порядку, що посилить зацікавленість власників банків у спрямуванні прибутків на поповнення статутного капіталу.
Важливими є й організаційні заходи зі спрощення процедури реєстрації додаткової емісії акцій банків. Сьогодні термін від публікації інформації про проведення зборів акціонерів до реєстрації випуску акцій і включення нового статутного фонду до регулятивного капіталу банку становить близько шести місяців.
Щодо до стимулювання нарощування прибутку на макрорівні, то серед широкого спектра фіскальних стимулів слід виділити запровадження нових способів оподаткування прибутків банків від інвестиційних проектів національних товаровиробників, яких кредитують банки. Адже вихід на точку беззбитковості таких проектів триває роками, а податки слід сплачувати від початку фінансування проекту. Крім того, потрібно переглянути систему справляння ПДВ від реалізації заставленого майна й запровадити нові підходи до оцінки вартості такого майна як об'єкта оподаткування, щоб банки могли швидко реалізувати заставлене майно, вкласти гроші в нові проекти, а не заморожувати свій капітал на тривалий час.
Створення на мікрорівні системи залучення інвесторів передбачає постійне визначення потенційних інвестицій у статутний капітал з боку як теперішніх власників, так і потенційних. Банк повинен визначати й не рідше ніж щокварталу оновлювати інформацію про потенційний приплив капіталу на основі як оцінки котирувань його акцій, так і прямого опитування потенційних інвесторів з метою оперативного розв'язання проблеми нарощування власного капіталу.
Системи стимулювання працівників фірм і банків, пов'язані з нарощуванням їхніх статутних капіталів, широко розвинуті в західних економіках. Дослідник із США Вільям Стрехем наводить таку статистику щодо різних програм участі працівників в капіталі американських компаній за результатами обстеження 308 організацій у 1999 році:
– надання опціонів на придбання акцій – 82,3% компаній;
– розповсюдження акцій – 14% компаній;
– розповсюдження обмеження в обігу акцій – 10,6% компаній;
– відкладені виплати з конвертацією в акції – 5,3% компаній;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фінансова діяльність і корпоративна стратегія комерційних банків» автора Астапова Г.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стимулювання нарощування власного капіталу банків“ на сторінці 1. Приємного читання.
