У 2007 році на український ринок вийшов найбільший не лише в Казахстані, а й у всій Центральній Азії (активи на 1 січня 2007 року становили 19,2 млрд, доларів США) Казкомерцбанк, якій має намір придбати середній вітчизняний банк для роботи на корпоративному і роздрібному кредитному ринку. Згідно із чинними нормативами для інвестицій за рубіж казахстанські банки мають резервувати 150% суми. Якщо ж кредитування нерезидентів відбувається через дочірній банк, резервувати потрібно вже 100%. Крім того, казахстанські банки одержали змогу "накачувати" капіталом свої дочірні банки без ліцензії на вивезення капіталу. Для них на зовнішніх ринках приоритетним є відносини з корпоративними клієнтами, тому купівля великих роздрібних банків за рубежем їх не приваблює.
До українського фінансового ринку пильно придивляються також Банк Грузії та два ізраїльські банки – Bank Hapoalim і Bank Leumi Le – Israel.
У 2005 році відкрилися два представництва іноземних банків: BNP Paribas (Франція) і Дойчебанку (Німеччина), а в 2006 році – турецького Finansbank, російського "Сатурн", шведського Swedbank. Про намір відкрити представництво в Україні оголосив Іранський банк розвитку експорту. Слід сказати, що відкриття представництва часто передує створенню дочірньої банківської структури.
Перший російський банк з іноземними інвестиціями – Міжнародний московський банк – на території Росії був створений ще за часів СРСР у 1989 році. Крім Внєшекономбанку СРСР і Сбербанку СРСР, у його капіталі взяли участь (рівними частками) італійський, німецький, австрійський, французький і фінський банки. Надалі найбільшу зацікавленість у створенні в Росії дочірніх структур виявляли банки країн, клієнти яких мали тут бізнес.
На 1 липня 2007 року, за даними Банку Росії, в країні ліцензію на здійснення банківських операцій мали 180 кредитних організацій за участі нерезидентів, 154 із них, або 85,6% від їх загальної кількості, діють як акціонерні товариства у тому числі 57, або 31,7%, є закритими акціонерними товариствами, а 26, або 14,4%, – товариствами з обмеженою відповідальністю. Вже сьогодні на фінансовому ринку РФ працюють практично всі найбільші іноземні банки. їх капітал задіяний у структурі кожного дев'ятого російського банку. 99 кредитних організацій за участі нерезидентів (55% від їх загальної кількості) здійснюють банківську діяльність на підставі генеральної ліцензії, 79 (43,9%) мають ліцензію на здійснення банківських операцій у рублях та іноземній валюті, 2 (1,1%) – ліцензію на здійснення банківських операцій тільки у рублях, 156 (86,7%) – ліцензію на залучення у вклади грошових коштів фізичних осіб, 59 кредитних організацій (32,8%) – ліцензію на залучення у вклади і розміщення дорогоцінних металів.
Діючи кредитні організації за участі нерезидентів розташовані у 38 регіонах РФ, в тому числі 109 із них (60,6% від загальної кількості) знаходяться в Москві, 15 – у Санки-Петербурзі, по 4 – в Тюменській області і Удмуртській Республіці, по 3 – в Челябінській і Свердловській областях, по 2 – в Астраханській, Омській, Оренбурзькій, Самарській, Ярославській областях. У 23 суб'єктах РФ діє по одній кредитній організації за участі нерезидентів.
Крім того, 18 банків зі стовідсотковою участю нерезидентів мають на території Росії 140 філій. Причому за 2006 рік кількість таких філій збільшилася на 61, в тому числі за рахунок 45 філій ВАТ "Імпекс – банк", що став банком зі стовідсотковою участю нерезидентів, а також відкриття 5 філій ЗАТ "Райффайзенбанк Австрія", 5 філій ЗАТ "БСЖВ", 2 філій ЗАТ "ММБ", 2 філій ВАТ "Хансабанк", 2 філій ЗАТ КБ "Сітібанк".
Сукупний незареєстрований статутний капітал усіх діючих кредитних організацій становив на 1 січня 2007 року 566,5 млрд. руб. і за рік збільшився на 122,1 млрд. руб. (на 27,5%).
Загальна сума інвестицій нерезидентів у статутні капітали діючих кредитних організацій становить 90 млрд. руб. За 2006 вона збільшилася на 40,5 млрд, руб., або на 81,8%, за рахунок реєстрації трьох нових кредитних організацій зі стовідсотковою участю нерезидентів у статутному капіталі (ТОВ "Америкен експрес-банк", ТОВ "Ю Бі Ее банк", ЗАТ "Банк оф Токіо-Міцубісі ЮФДжей (Євразія)"), збільшення діючими кредитними організаціями статутного капіталу за рахунок коштів нерезидентів і відчуження учасниками (акціонерами) цих організацій часток (акцій) статутного капіталу на користь нерезидентів. Загалом за 2006 рік частка нерезидентів у статутному капіталі збільшилася у 54 кредитних організаціях.
Отже, за рік зростання інвестицій нерезидентів у статутні капітали діючих кредитних організацій (81,8 %) випереджало зростання їх сукупного зареєстрованого статутного капіталу (27,5 %), внаслідок чого частка нерезидентів у сукупному капіталі всіх кредитних організацій на 1 січня 2007 року збільшилася і становила 15,9% порівняно з 11,15% на 1 січня 2006 року. Водночас у чотирьох кредитних організаціях на рішення, що приймаються учасниками-нерезидентами, суттєво впливають резиденти РФ. Загальна сума участі нерезидентів у статутних капіталах діючих кредитних організацій на 1 січня 2007 року без урахування нерезидентів, що знаходяться під суттєвим впливом резидентів Росії, сягнула 84,2 млрд, рублів. Частка нерезидентів у сукупному капіталі кредитних організацій без урахування нерезидентів, на яких суттєво впливають резиденти РФ, становить 14,86%.
У 52 кредитних організаціях (51 банку й одній небанківській кредитній організацій (які становлять 34% діючих кредитних організацій за участі нерезидентів) статутний капітал на 100% сформовано за рахунок коштів нерезидентів. Кількість таких банків за минулий рік збільшилася на 11. Загальна сума інвестицій нерезидентів у статутні капітали кредитних організацій цієї групи на 1 січня 2007 року становила 59,7 млрд, рублів. За рік вона збільшилася на 18,8 млрд, рублів, або на 45,9%, в тому числі на рахунок реєстрації нових кредитних організацій (ТОВ "Америкен експрес-банк", ТОВ "Ю Бі Ес банк", ЗАТ "Банк оф Токіо-Міцубісі ЮФДжей (Євразія)"), внаслідок відчуження учасниками (акціонерами) – резидентами часток (акцій), що їм належать, на користь нерезидентів (ЗАТ "Профібанк", ВАТ "Петроенергобанк", ВАТ "Імпекс – банк", ТОВ КБ "Об'єднаний банк розвитку", ТОВ "Інвестиційний банк "Веста"), а також КБ "Укрсиббанк", ТОВ "НКО "Вестерн Юніон ДП Схід" і ВАТ "Норвик-баню> із групи банків із часткою участі нерезидентів від 50 до 100% у групу кредитних організацій зі стовідсотковою участю нерезидентів у статутному капіталі. В одній кредитній організації зі стовідсотковою участю нерезидентів у статутному капіталі на рішення, що нею приймаються, суттєво впливають резиденти РФ.
У 13 кредитних організаціях (8,5% від їх загальної кількості) частка нерезидентів у сукупному капіталі сягнула від 50 до 100%. Загальна сума інвестицій нерезидентів у статутні капітали діючих кредитних організацій цієї групи на 1 січня 2007 становила 14,8 млрд, рублів. За рік вона зросла на 13,2 млрд, рублів за рахунок збільшення діючими кредитними організаціями (ВАТ КБ "Іваново", ВАТ АКБ "Хлібний", ВАТ "Меткомбанк", ВАТ "Банк" Зеніт", ВАТ АКБ "Росбанк") статутного капіталу за рахунок коштів нерезидентів, а також у результаті відчуження акціонерами ВАТ "Банк СКТ", ВАТ "ДнБ HOP Мончебанк" і ОАО АКБ "Урал ФД" акцій, що належали їм, на користь нерезидентів. У трьох кредитних організаціях цієї групи цієї групи на рішення, що приймаються учасниками – нерезидентами, суттєво впливають резиденти РФ.
За експертними оцінками завдяки входженню в РФ іноземців зростають активи російських банків, з'являються нові технології (саме вони, наприклад, були піонерами у сфері кредитування малого бізнесу), підвищується корпоративна культура. І якщо в перші роки їх роботи іноземний капітал спрямовувався в основному на міжбанківське кредитування, то тепер він активно "пішов у народ" – упроваджує програми споживчих кредитів, відкриває філії в регіонах. За прогнозами, найближчим часом ця тенденція розвиватиметься значною мірою внаслідок злиття з дрібними банками РФ.
Торік іноземці активно скуповували російські банки в середньому за ціною, що дорівнювала трьом капіталам. Російські інвестори купували те, що не впало в око іноземцям, в середньому за ціною 1,8 капіталу. Найвищу оцінку одержали іпотечні банки – їх продавали за 5-6 капіталів.
З початку 1990 – х pp. на території РФ поряд із дочірніми кредитними організаціями створювалися філії іноземних банків. Серед перших відкрито філію банку Австрії; потім його приклад наслідували банки колишнього СРСР. Проте філії іноземних банків не знайшли своєї ніші на ринку банківських послуг і згодом були перетворені в дочірні структури.
Іноземний капітал присутній у статутних фондах 26 із 31 діючого білоруського фонду. Його питома вага в загальному обсязі капіталу цих 26 банків становить 58%. У цілому частка іноземних інвестицій у сукупному статутному капіталі банків Білорусі на 1 січня 2007 року дорівнювала 7,84%, в тому числі російських – 2,41%. В статутних фондах білоруських банків бере участь також капітал зі Швейцарії, Австрії, США, Ірландії, країн Британської співдружності, Кіпру, Латвії, Литви, Казахстану, Гонконгу, Лівії та інших країн (загалом приблизно 40 країн). У країні функціонує дев'ять банків зі стовідсотковим іноземним капіталом.
На території Білорусі знаходяться 11 представництв іноземних банків, з них латвійських і російських – по 3, по одному – німецьких, польських, литовських, казахстанських, а також представництво Міждержавного банку.
Національний банк Білорусі веде переговори з рядом зарубіжних банків стосовно продажу належних йому пакетів акцій білоруських банків (ВАТ "Білзовнішекономбанк", ВАТ "Паритет банк" і ЗАТ "Банк міжнародної торгівлі та інвестицій"). Інвестиційні пропозиції з боку зарубіжних фінансових інститутів розглядають інші банки країни. Згідно з концепцією розвитку банківської системи Білорусі до 2010 року контрольний пакет чотирьох найбільших білоруських банків збережеться у державі.
Доводиться констатувати, що очікуваного посилення цінової конкуренції внаслідок доволі суттєвого припливу іноземного капіталу (який асоціюється з дешевими і довгими грошима) у вітчизняну банківську систему не сталося. Це зумовлено кількома причинами. По-перше, іноземні фінансові групи поки що не знижують відсоткові кредитні ставки, оскільки їм не має сенсу знижувати власні прибутки, якщо в Україні все ще можна кредитувати під 12-13% річних у валюті. По-друге, купуючи банки з високими коефіцієнтами, нові акціонери бажають "відбити" покупку. А відтак про демпінг не йдеться. Навпаки, вони працюють заринковими ставками і конкурують за рахунок цікавішого продуктового ряду, зручності обслуговування, технологічних нововведень тощо, а не за рахунок зниження ставки. По-третє, на гривневому сегменті ринку банківських послуг національну грошову одиницю можна отримати двома способами: 1) продати валюту на міжбанку й увійти в коротку валютну позицію, яка жорстко регламентована нормативами НБУ (не більше 10% регулятивного капіталу банку), 2) залучити депозитні вклади (це можливо за умови, що банк пропонуватиме середньоринкові відсоткові ставки. Щоправда, для західної "доньки" можлива невелика знижка, позаяк банк можуть вважати надійнішим).
Російська банківська статистика дає змогу аналізувати динаміку основних показників функціонування кредитних організацій з іноземною участю завдяки обрахуванням Банком Росії співвідношення окремих показників останніх і показників усіх діючих кредитних організацій. При цьому виокремлюють кредитні організації з іноземною участю в статутному капіталі понад 50%, в тому числі – зі стовідсотковою іноземною участю.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фінансова діяльність і корпоративна стратегія комерційних банків» автора Астапова Г.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Порівняльний аналіз присутності капіталу в банківських системах України, Росії та Білорусі“ на сторінці 3. Приємного читання.
