ОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ

Кредитування і контроль

  – в яких банках обслуговується або обслуговувався клієнт;

  – кредитна історія клієнта;

  – наявність непогашених позик та їх характер.

Під час вивчення кредитної заявки банк може здійснювати перевірку позичальника на місці. Відвідуючи клієнта, можна з'ясувати деякі питання, що не обговорювалися під час інтерв'ю, оцінити рівень компетенції працівників, які очолюють функціональні служби, та адміністративний апарат, скласти уявлення про стан майна клієнта, оцінити якість і конкурентоспроможність продукції та послуг підприємства, залежність від джерел сировини та ін.

На першому етапі працівник кредитного відділу банку має прийняти рішення про продовження роботи з клієнтом або відмовити йому у видачі кредиту. У випадку відмови у видачі кредиту причина відмови має бути доведена до відома клієнта: це може бути невідповідність кредитної заявки принципам і положення кредитної політики банку, недостатність забезпечення та відсутність гаранта або поручителя, непривабливість проекту з погляду прибутковості та ін.

У випадку позитивного рішення про продовження співпраці з клієнтом пакет документів з відповідним формуляром передається до підрозділу кредитного аналізу для оцінки кредитоспроможності позичальника.

На другому етапі процесу кредитування банк глибоко і детально вивчає фінансовий стан позичальника, оцінює його можливість і здатність повернути кредит і сплатити відсотки у повному обсязі в обумовлені договором строки.

Для оцінки кредитоспроможності позичальника банк, крім відомостей, отриманих безпосередньо від позичальника (відомості, що містяться у кредитній заявці та пакеті необхідних документів, що додається до неї), використовує інші відомості з різних джерел. Джерела інформації для оцінки кредитоспроможності позичальника подано на рис 8.2.

Види інформації для оцінки кредитоспроможності позичальника

Рис. 8.2. Види інформації для оцінки кредитоспроможності позичальника

Інформація, отримана від клієнта, містить відомості про його форму власності, вид діяльності, фінансовий стан, ділові контакти, керівний склад, організаційну структуру, а також відомості про проект, на реалізацію якого планується отримати кредит, про забезпечення за кредитом тощо.

Внутрішньобанківська інформація містить відомості про попередні контакти банку з клієнтом у сфері кредитних та інших відносин (наприклад, чи надавав банк клієнту кредити в минулому, як клієнт виконував свої зобов'язання за кредитом, який залишок коштів на поточному та вкладному рахунках клієнта та ін.).

До зовнішньої інформації належать відомості про загальний стан виробництва у галузі та перспективи її розвитку, про конкурентоспроможність клієнта та його частку на ринку, відгуки ділових партнерів позичальника, рейтинги, дані про участь у виставках, оголошення, досвід щодо отримання кредитів в інших банках та ін. Інформація, отримана із зовнішніх джерел, є найбільш важливою, оскільки дає змогу з'ясувати відомості про клієнта, які можуть ним приховуватися з тих або інших причин, та врахувати фактори, які можуть позначитися на стані обслуговування позичальником заборгованості за кредитом у майбутньому (наприклад, зниження темпів розвитку галузі, вихід на ринок нових конкурентоспроможних підприємств та ін.). У процесі вивчення документів працівник кредитного відділу банку активно співпрацює з юридичною службою та службою безпеки з метою перевірки отриманої інформації про клієнта.

Після аналізу достовірності та повноти отриманої інформації проводиться всебічний та ґрунтовний аналіз кредитоспроможності позичальника з метою визначення рівня ризику, який візьме банк у випадку видачі кредиту цьому клієнту. Методику оцінки кредитоспроможності позичальника детально розглянуто у темі 9.

За результатами оцінки кредитоспроможності позичальник може бути віднесений до одного з п'яти класів, позначених літерами "А", "В", "В", "Г" і "Д" (див. тему 9). Фінансовий стан позичальників, віднесених до класів "А" та "Б" - добрий, класу "В" - задовільний, класів "Г" і "Д" - збитковий. Чим гірший фінансовий стан позичальника, тим вищий рівень ризику бере на себе банк, надаючи кредит.

Після отримання результатів оцінки кредитоспроможності позичальника у випадку відповідності рівня ризику кредитної операції принципам кредитної політики працівник кредитного відділу банку приймає рішення про видачу кредиту та підписання кредитної угоди. У випадку невідповідності рівня ризику кредитної операції принципам кредитної політики клієнтові відмовляють у видачі кредиту і повертають кредитну заявку та пакет документів, що до неї додається.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кредитування і контроль» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ

  • Кредитна політика банку

  • Форми забезпечення кредиту

  • Порядок розрахунку ціни кредиту

  • Тема 2. ФОРМИ БАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ

  • Інвестиційне кредитування

  • Приклад

  • Перспективи розвитку іпотечного кредитування в Україні

  • Споживчий банківський кредит

  • Особливості кредитування у формі овердрафту

  • Інші форми кредиту

  • Приклад

  • Приклад

  • Тема 3. БАНКІВСЬКІ РИЗИКИ

  • Зовнішні ризики банку

  • Фінансові ризики банку

  • Функціональні ризики

  • Основні методи оцінки банківських ризиків

  • Організація ризик-менеджменту в банку

  • Тема 4. КРЕДИТНИЙ РИЗИК ЯК СКЛАДОВА БАНКІВСЬКИХ РИЗИКІВ

  • Класифікація та оцінка кредитних ризиків банку

  • Тема 5. МЕНЕДЖМЕНТ КРЕДИТНОГО РИЗИКУ

  • Методи управління кредитним ризиком на рівні кредитного портфеля

  • Тема 6. УПРАВЛІННЯ ВІДСОТКОВИМ РИЗИКОМ

  • GАР-менеджмент відсоткового ризику

  • Хеджування відсоткового ризику

  • Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ АПК

  • Організація процесу кредитування сільгоспвиробників

  • ОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ
  • Підготовка та підписання кредитної угоди

  • Моніторинг кредитних операцій банку

  • Тема 9. ОЦІНКА КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКА

  • Оцінка кредитоспроможності позичальника - юридичної особи

  • Оцінка кредитоспроможності позичальника-банку

  • Оцінка кредитоспроможності позичальника - фізичної особи

  • Приклад

  • Тема 10. ПРОБЛЕМНІ КРЕДИТИ І ЗАСОБИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ БЕЗНАДІЙНИХ БОРГІВ

  • Методи управління проблемними кредитами банку

  • Тема 11. КРЕДИТНИЙ ПОРТФЕЛЬ БАНКУ: ЙОГО КЛАСИФІКАЦІЯ ТА АНАЛІЗ

  • Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану

  • Оцінка стану обслуговування позичальником заборгованості за кредитом

  • Класифікація кредитного портфеля

  • Аналіз кредитного портфеля банку

  • Тема 12. СТВОРЕННЯ РЕЗЕРВУ ДЛЯ ПОКРИТТЯ МОЖЛИВИХ ВТРАТ ВІД КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ

  • Критерії прийняття забезпечення за кредитними операціями при розрахунку резервів

  • Порядок розрахунку резерву під кредитні ризики

  • Порядок використання резервів для покриття можливих втрат від кредитних операцій