Національний банк України розробив методичні вказівки щодо організації і функціонування систем ризик-менеджменту з метою забезпечення комплексності та надійності системи управління різними видами банківських ризиків. Ці вказівки вироблені на основі найкращої світової та вітчизняної практики і досвіду щодо банківської діяльності взагалі та ризик-менеджменту зокрема. Тому їх урахування дасть змогу уникнути непродуманих рішень і помилок, а також більш ефективно використовувати ресурси банку.
Комплекс дій з ризик-менеджменту має на меті забезпечення досягнення таких цілей:
• ризики мають бути зрозумілими та усвідомленими керівництвом банку;
• ризики мають перебувати у межах рівнів толерантності, встановлених спостережною радою банку;
• рішення щодо взяття ризику повинні відповідати стратегічним цілям діяльності банку, бути конкретними і чіткими;
• очікувана дохідність має компенсувати взятий ризик;
• розподіл капіталу повинен відповідати розмірам ризиків, на які наражається банк.
Мета управління ризиками - сприяння підвищенню вартості власного капіталу банку з одночасним забезпеченням досягнення цілей багатьох зацікавлених сторін, а саме: клієнтів і контрагентів, керівництва, працівників, спостережної ради та акціонерів (власників), органів нагляду, рейтингових агентств, інвесторів, кредиторів, інших сторін.
Процес управління ризиками має охоплювати всі види діяльності банку, які впливають на параметри його ризику. Основні етапи ризик-менеджменту наведено на рис. 3.2.
Рис. 3.2. Етапи ризик-менеджменту
Структурні підрозділи, які мають бути залучені до процесу ризик-менеджменту, наведено на рис. 3.3.
З погляду ризик-менеджменту банківська діяльність зводиться до взяття ризику та отримання за це відповідної компенсації (економічної вигоди).
Багато ризиків, на які наражається банк, за своєю суттю властиві лише банківській діяльності і є важливою складовою посередницької функції перерозподілу грошових ресурсів, яку виконують банки (наприклад кредитний ризик). Для таких ризиків банк прагне оптимізувати співвідношення "ризик/дохідність", максимізуючи дохідність за заданого рівня ризику або мінімізуючи ризик за задано
Рис. 3.3. Структурні підрозділи ризик-менеджменту банку
го рівня дохідності. В цьому і полягає концепція управління ризиком.
Винятки становлять деякі ризики, щодо яких немає кореляції між їх рівнем і величиною винагороди банку (наприклад, юридичний ризик, ризик втрати репутації, стратегічний ризик та операційний ризик тощо). Ці ризики часто є тією ціною, яку необхідно сплатити банку за право займатися даним бізнесом. Як правило, такі ризики банк прагне або змушений знизити до певного граничного рівня, намагаючись при цьому зазнати якомога менші втрати. В цьому випадку виявляється концепція мінімізації ризику.
У загальному вигляді для управління фінансовими ризиками можуть застосовуватися такі методи, як диверсифікація, страхування, хеджування, інтегроване управління активами і пасивами банку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кредитування і контроль» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація ризик-менеджменту в банку“ на сторінці 1. Приємного читання.
