Організація процесу кредитування сільгоспвиробників

Кредитування і контроль

Організація процесу кредитування сільськогосподарських підприємств не відрізняється від кредитування інших суб'єктів господарювання (рис. 7.6).

Організація процесу кредитування сільськогосподарських підприємств

Рис. 7.6. Організація процесу кредитування сільськогосподарських підприємств

Однією з особливостей кредитування сільськогосподарських підприємств є своєрідність застави, що надається як забезпечення за кредитом (рис. 7.7).

Види забезпечення за кредитами, наданими сільгоспвиробникам

Рис. 7.7. Види забезпечення за кредитами, наданими сільгоспвиробникам

Залежно від виду забезпечення сільгоспвиробник з метою отримання кредиту має подати до банку пакет певних документів, визначених специфікою застави.

До обов'язкових документів, які позичальник подає до банку з метою отримання кредиту, належать: 1) заявка на отримання кредиту, в якій вказано суму, строк, мету і запропоноване забезпечення; 2) копії статутних і установчих документів (надаються у випадку їх відсутності у банку або у випадку внесення до них змін); 3) протокол зборів засновників (акціонерів) про передачу майна в заставу з відміткою про ознайомлення акціонерів з проектом договору застави; 4) копії документів, що підтверджують повноваження керівника, який буде підписувати договір застави (наказ про призначення директора або витяг з протоколу); 5) довідка з податкової інспекції про відсутність податкової заборгованості у підприємства-заставника на дату укладання договору застави; 6) довідка з Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості; 7) страховий поліс на користь банку; 8) акт перевірки наявності забезпечення.

Крім зазначених документів позичальник надає інші документи на вимогу банку.

Так, у разі кредитування під заставу майбутнього врожаю сільськогосподарські підприємства надають до банку такі документи: 1) заяву на передачу в заставу врожаю із зазначенням номера поля та його площі; 2) додаток до протоколу зборів засновників (акціонерів) із зазначенням номера поля, його площі, врожайності, кількості врожаю (у тонах), переданого у заставу, заставної вартості (за тонну), суми загальної заставної вартості; 3) карту полів з розміщенням культур, переданих у заставу, завірену районним управлінням земельних ресурсів; 4) посвідчення (довідку) про якість засіяних культур від районної насінницької інспекції; 5) копії документів, що підтверджують обробіток полів, на яких засіяно врожай, переданий у заставу; 6) реєстр договорів оренди земельних паїв, завірений районною радою; 7) копії документів, що підтверджують наявність у сільськогосподарського підприємства техніки і приміщень, необхідних для збирання і збереження врожаю; 8) довідку з районного управління сільського господарства про середньорічну врожайність культур, переданих у заставу, за конкретним господарством (в окремих випадках - за останні три роки); 9) довідку з районного управління сільського господарства про кількість і вид засіяних культур, урожай яких передається в заставу; 10) звіт суб'єкта оціночної вартості про вартість, за якою може бути реалізований врожай.

Наступним етапом процесу кредитування є експертиза наданих документів, під час якої перевіряється наявність відповідних підписів, печаток, дат і вихідних номерів на документах, наданих управліннями сільського господарства, земельних ресурсів, статистики, Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України, сільською радою та уповноваженим органом, що приймає рішення про надання в заставу майна. Також перевіряються повноваження керівника, якому доручається підписання кредитного договору і договору застави.

Після експертизи документів, наданих на розгляд у банк, здійснюються виїзд і огляд предмета застави. Огляду підлягають усі площі (поля), з яких планується передача майбутнього врожаю. Необхідно порівняти відповідність реального розташування полів з наданою картою (на карті обов'язково повинна бути прив'язка до місцевості); позначити на карті поля, передані в заставу; здійснити підрахунок схожості та норми висіву насінь і порівняти з документарними даними (даними, що містяться в довідці про якість засіяних культур, наданою насінницькою інспекцією). Якість насінь повинна відповідати нормам Державного стандарту України. Також, слід провести огляд складських приміщень, призначених для збереження врожаю, запросити копії договорів оренди та збереження, оглянути стан устаткування для очищення і обробітку врожаю, сільськогосподарської техніки, за допомогою якої здійснюватиметься збирання врожаю. У випадку відсутності або недостатньої кількості складських приміщень або сільськогосподарської техніки необхідно встановити, як керівництво планує це компенсувати.

Експертний висновок щодо оцінки забезпечення кредиту складається відповідно до діючих процедур. При підрахунку кількості врожаю, що буде передана в заставу, необхідно врахувати витрати: на сплату орендної плати пайовикам за користування землею; охорону площ з майбутнім урожаєм (уразі потреби); збирання врожаю третьою стороною (у випадку неповернення кредиту); збереження зібраного врожаю.

Витрати мають бути переведені в товарну форму і вира-ховані з середньорічної врожайності (до розрахунку приймається залікова середня врожайність, а не бункерна, оскільки у заставу прийматиметься сільськогосподарська продукція, придатна до реалізації (очищена, просушена та така, що відповідає нормам якості)).

Далі експертний висновок виноситься на розгляд кредитного комітету, і у випадку прийняття позитивного рішення про видачу кредиту укладається договір застави, предметом якого є застава майбутнього врожаю зернових або інших культур.

Однією з умов кредитування сільгоспвиробників є страхування предмета застави. У договорі страхування обов'язково має передбачатися пункт, що обумовлює виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку на користь банку. Строк договору страхування має дорівнювати строку дії договору застави. Страховий платіж здійснюється за рахунок заставника. Страхову компанію визначає банк.

Перевагами сільськогосподарської продукції з погляду її заставної цінності є висока ліквідність, можливість стандартизації та здатність бути предметом біржової торгівлі. Фактори, що впливають на ліквідність застави майбутнього врожаю, наведено у табл. 7.1.

Таблиця 7.1. Основні позитивні та негативні фактори, що впливають на ліквідність застави майбутнього врожаю

КультураПозитивні факториНегативні фактори
ЯчміньВисокий експортний потенціалВтрати врожаю від полеглості
ПшеницяСтабільний попитЗагибель посівів узимку
ЖитоСтабільний попитЗагибель посівів узимку
ПросоКороткий вегетаційний періодНепостійний попит
ГорохСтабільний попитВтрати від висипання, двофазне збирання
СояВисокий експортний потенціалВтрати при збиранні
ГречкаСтабільний попитВтрати при збиранні, нестабільна врожайність
СоняшникВисокий експортний потенціалРозкрадання врожаю на полі, негативний вплив попередньої культури
КукурудзаВисокий експортний потенціалВисокі затрати праці при збиранні, розкрадання врожаю на полі, необхідність сушіння
Цукровий бурякНайбільший дохід з 1 га площіВисокі затрати праці й витрати при вирощуванні та збиранні

З метою забезпечення належного контролю за схоронністю предмета застави проводяться його перевірка і переоцінка впродовж строку дії договору застави відповідно до кредитних процедур. Банк також має перевіряти виконання запланованих сільськогосподарських заходів (внесення добрив, боротьба зі шкідниками і хворобами), оскільки невиконання або несвоєчасне проведення зазначених заходів може призвести до зменшення врожайності, зниження якості продукції, а отже, до зменшення заставної вартості предмета застави.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кредитування і контроль» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація процесу кредитування сільгоспвиробників“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ

  • Кредитна політика банку

  • Форми забезпечення кредиту

  • Порядок розрахунку ціни кредиту

  • Тема 2. ФОРМИ БАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ

  • Інвестиційне кредитування

  • Приклад

  • Перспективи розвитку іпотечного кредитування в Україні

  • Споживчий банківський кредит

  • Особливості кредитування у формі овердрафту

  • Інші форми кредиту

  • Приклад

  • Приклад

  • Тема 3. БАНКІВСЬКІ РИЗИКИ

  • Зовнішні ризики банку

  • Фінансові ризики банку

  • Функціональні ризики

  • Основні методи оцінки банківських ризиків

  • Організація ризик-менеджменту в банку

  • Тема 4. КРЕДИТНИЙ РИЗИК ЯК СКЛАДОВА БАНКІВСЬКИХ РИЗИКІВ

  • Класифікація та оцінка кредитних ризиків банку

  • Тема 5. МЕНЕДЖМЕНТ КРЕДИТНОГО РИЗИКУ

  • Методи управління кредитним ризиком на рівні кредитного портфеля

  • Тема 6. УПРАВЛІННЯ ВІДСОТКОВИМ РИЗИКОМ

  • GАР-менеджмент відсоткового ризику

  • Хеджування відсоткового ризику

  • Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ АПК

  • Організація процесу кредитування сільгоспвиробників
  • ОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ

  • Підготовка та підписання кредитної угоди

  • Моніторинг кредитних операцій банку

  • Тема 9. ОЦІНКА КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКА

  • Оцінка кредитоспроможності позичальника - юридичної особи

  • Оцінка кредитоспроможності позичальника-банку

  • Оцінка кредитоспроможності позичальника - фізичної особи

  • Приклад

  • Тема 10. ПРОБЛЕМНІ КРЕДИТИ І ЗАСОБИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ БЕЗНАДІЙНИХ БОРГІВ

  • Методи управління проблемними кредитами банку

  • Тема 11. КРЕДИТНИЙ ПОРТФЕЛЬ БАНКУ: ЙОГО КЛАСИФІКАЦІЯ ТА АНАЛІЗ

  • Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану

  • Оцінка стану обслуговування позичальником заборгованості за кредитом

  • Класифікація кредитного портфеля

  • Аналіз кредитного портфеля банку

  • Тема 12. СТВОРЕННЯ РЕЗЕРВУ ДЛЯ ПОКРИТТЯ МОЖЛИВИХ ВТРАТ ВІД КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ

  • Критерії прийняття забезпечення за кредитними операціями при розрахунку резервів

  • Порядок розрахунку резерву під кредитні ризики

  • Порядок використання резервів для покриття можливих втрат від кредитних операцій