ОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ

Кредитування і контроль

Оскільки кредитні операції підлягають фінансовому моніторингу відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" і постанови Національного банку України "Про здійснення банками фінансового моніторингу" від 14 травня 2003 p. № 1892, банк перш ніж розпочати роботу з клієнтом зобов'язаний його ідентифікувати.

Порядок проведення фінансового моніторингу має бути закріплений у правилах внутрішнього фінансового моніторингу і програмах здійснення фінансового моніторингу банку, основним принципом розробки та реалізації яких є забезпечення участі працівників банку (у межах їх компетенції) у виявленні фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.

Для належної реалізації функцій суб'єкта первинного фінансового моніторингу в цілому та кредитних операцій зокрема банк має створити Програму ідентифікації та вивчення клієнтів банку, яка має містити:

• порядок здійснення початкової ідентифікації клієнта під час встановлення відносин з ним;

• заходи щодо уточнення інформації про клієнта та порядок їх проведення;

• порядок забезпечення документального фіксування інформації про клієнта;

• порядок і критерії класифікації клієнтів відповідно до оцінки ризику здійснення ними операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

• порядок проведення заходів щодо перевірки інформації про клієнта або особу, яка діє від його імені, у разі виникнення сумнівів стосовно її достовірності, з урахуванням ризику проведення таким клієнтом операцій з легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом;

• заходи щодо додаткового вивчення клієнта і порядок їх проведення1.

Під час реалізації Програми ідентифікації та вивчення своїх клієнтів банк стосовно кожного клієнта має скласти відповідну анкету, яка є внутрішнім документом банку та містить інформацію про:

• мету і причини встановлення клієнтом відносин з банком;

• операції, які клієнт планує проводити за допомогою банку;

• оцінку розміру і джерела наявних та очікуваних надходжень;

• репутацію клієнта;

• інші відомості про клієнта (на вимогу банку). Інформація, що міститься в анкеті, уточнюється в процесі вивчення клієнта в порядку, встановленому банком.

Після отримання пакета документів та ідентифікації клієнта працівник кредитного відділу банку має визначити відповідність проекту, на реалізацію якого планується отримати кредит, принципам кредитної політики, проаналізувати строк його окупності та рівень прибутковості з метою забезпечення своєчасного погашення заборгованості за кредитом і суми відсотків.

Після цього проводиться інтерв'ю з потенційним позичальником, у процесі якого працівник кредитного відділу має можливість уточнити окремі деталі кредитної заявки, оцінити професійну підготовленість керівництва, ступінь реалістичності оцінки перспектив розвитку підприємства за умов реалізації проекту, на який береться кредит, і таким чином скласти своєрідний психологічний портрет позичальника. Питання, за якими проводиться інтерв'ю, можна поділити на такі групи1:

• 1. Загальні відомості про позичальника:

  – форма власності та організаційна структура підприємства;

  – період із моменту реєстрації;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кредитування і контроль» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ

  • Кредитна політика банку

  • Форми забезпечення кредиту

  • Порядок розрахунку ціни кредиту

  • Тема 2. ФОРМИ БАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ

  • Інвестиційне кредитування

  • Приклад

  • Перспективи розвитку іпотечного кредитування в Україні

  • Споживчий банківський кредит

  • Особливості кредитування у формі овердрафту

  • Інші форми кредиту

  • Приклад

  • Приклад

  • Тема 3. БАНКІВСЬКІ РИЗИКИ

  • Зовнішні ризики банку

  • Фінансові ризики банку

  • Функціональні ризики

  • Основні методи оцінки банківських ризиків

  • Організація ризик-менеджменту в банку

  • Тема 4. КРЕДИТНИЙ РИЗИК ЯК СКЛАДОВА БАНКІВСЬКИХ РИЗИКІВ

  • Класифікація та оцінка кредитних ризиків банку

  • Тема 5. МЕНЕДЖМЕНТ КРЕДИТНОГО РИЗИКУ

  • Методи управління кредитним ризиком на рівні кредитного портфеля

  • Тема 6. УПРАВЛІННЯ ВІДСОТКОВИМ РИЗИКОМ

  • GАР-менеджмент відсоткового ризику

  • Хеджування відсоткового ризику

  • Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ АПК

  • Організація процесу кредитування сільгоспвиробників

  • ОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ
  • Підготовка та підписання кредитної угоди

  • Моніторинг кредитних операцій банку

  • Тема 9. ОЦІНКА КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКА

  • Оцінка кредитоспроможності позичальника - юридичної особи

  • Оцінка кредитоспроможності позичальника-банку

  • Оцінка кредитоспроможності позичальника - фізичної особи

  • Приклад

  • Тема 10. ПРОБЛЕМНІ КРЕДИТИ І ЗАСОБИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ БЕЗНАДІЙНИХ БОРГІВ

  • Методи управління проблемними кредитами банку

  • Тема 11. КРЕДИТНИЙ ПОРТФЕЛЬ БАНКУ: ЙОГО КЛАСИФІКАЦІЯ ТА АНАЛІЗ

  • Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану

  • Оцінка стану обслуговування позичальником заборгованості за кредитом

  • Класифікація кредитного портфеля

  • Аналіз кредитного портфеля банку

  • Тема 12. СТВОРЕННЯ РЕЗЕРВУ ДЛЯ ПОКРИТТЯ МОЖЛИВИХ ВТРАТ ВІД КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ

  • Критерії прийняття забезпечення за кредитними операціями при розрахунку резервів

  • Порядок розрахунку резерву під кредитні ризики

  • Порядок використання резервів для покриття можливих втрат від кредитних операцій