Методи управління кредитним ризиком на рівні кредитного портфеля

Кредитування і контроль

1. Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) встановлюється з метою обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов'язань:

де Зс - сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредитами, факторингом і фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими/сумнівними нарахованими доходами, 100% суми позабалансових зобов'язань, виданих щодо контрагента (або групи пов'язаних контрагентів).

РК1 - регулятивний капітал банку, не відкоригований на основні засоби банку.

Нормативне значення Н7 не повинне перевищувати 25%.

2. Норматив великих кредитних ризиків (Н8) встановлюється з метою обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом або групою пов'язаних контрагентів:

де Зс - сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредитами, факторингом і фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними паперами, акціями, дебіторською заборгованістю" простроченими/сумнівними нарахованими доходами, 100 % суми позабалансових зобов'язань, що враховуються в комерційному банку за "великими" кредитами за одним контрагентом (або групою пов'язаних контрагентів).

Кредитний ризик, який банк взяв на одного контрагента або групу пов'язаних контрагентів, вважається великим, якщо сума всіх вимог банку до цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів і всіх позабалансових зобов'язань, наданих банком щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів, становить 10 % і більше регулятивного капіталу банку.

Нормативне значення Н8 не повинне перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку.

3. Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), встановлюється для обмеження ризику, який виникає під час здійснення операцій з інсайдерами, що може призвести до прямого чи непрямого впливу на діяльність банку. Цей вплив зумовлює те, що банк проводить операції з інсайдерами на умовах, не вигідних для банку, що призводить до значних проблем, оскільки в таких випадках платоспроможність контрагента не завжди визначається достатньо об'єктивно.

де Зш - сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредитами, факторингом і фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими/сумнівними нарахованими доходами, 100 % суми позабалансових зобов'язань щодо одного інсайдера; СТ - статутний капітал банку.

Нормативне значення Н9 не повинне перевищувати 5 %.

4. Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10), встановлюється для обмеження сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів. Надмірний обсяг сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів призводить до концентрації ризиків і загрожує збереженню регулятивного капіталу банку:

де СЗЫ - сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредитами, факторингом і фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими/сумнівними нарахованими доходами, 100 % суми позабалансових зобов'язань щодо всіх інсайдерів.

Нормативне значення Н10 не повинне перевищувати 30 %.

Резервування як метод управління кредитним ризиком полягає у формуванні спеціальних резервів під кредитні ризики, які використовуються банком для відшкодування втрат у разі неповернення кредиту або відсотків за кредитом. Цей метод базується на одному з принципів міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності - принципі обачливості, відповідно до якого банки мають оцінювати якість своїх кредитних портфелів на звітну дату з погляду можливих втрат за кредитними операціями. Для покриття цих втрат банк формує спеціальний резерв під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитом у сумі класифікованих за ступенем ризику кредитних операцій банку.

Формування резерву є одним із методів зниження кредитного ризику на рівні банку, який виконує функцію захисту інтересів вкладників, кредиторів та акціонерів. Одночасно формування резервів за кредитними операціями дає змогу підвищити надійність і стабільність банківської системи в цілому.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кредитування і контроль» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи управління кредитним ризиком на рівні кредитного портфеля“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ

  • Кредитна політика банку

  • Форми забезпечення кредиту

  • Порядок розрахунку ціни кредиту

  • Тема 2. ФОРМИ БАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ

  • Інвестиційне кредитування

  • Приклад

  • Перспективи розвитку іпотечного кредитування в Україні

  • Споживчий банківський кредит

  • Особливості кредитування у формі овердрафту

  • Інші форми кредиту

  • Приклад

  • Приклад

  • Тема 3. БАНКІВСЬКІ РИЗИКИ

  • Зовнішні ризики банку

  • Фінансові ризики банку

  • Функціональні ризики

  • Основні методи оцінки банківських ризиків

  • Організація ризик-менеджменту в банку

  • Тема 4. КРЕДИТНИЙ РИЗИК ЯК СКЛАДОВА БАНКІВСЬКИХ РИЗИКІВ

  • Класифікація та оцінка кредитних ризиків банку

  • Тема 5. МЕНЕДЖМЕНТ КРЕДИТНОГО РИЗИКУ

  • Методи управління кредитним ризиком на рівні кредитного портфеля
  • Тема 6. УПРАВЛІННЯ ВІДСОТКОВИМ РИЗИКОМ

  • GАР-менеджмент відсоткового ризику

  • Хеджування відсоткового ризику

  • Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ АПК

  • Організація процесу кредитування сільгоспвиробників

  • ОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ

  • Підготовка та підписання кредитної угоди

  • Моніторинг кредитних операцій банку

  • Тема 9. ОЦІНКА КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКА

  • Оцінка кредитоспроможності позичальника - юридичної особи

  • Оцінка кредитоспроможності позичальника-банку

  • Оцінка кредитоспроможності позичальника - фізичної особи

  • Приклад

  • Тема 10. ПРОБЛЕМНІ КРЕДИТИ І ЗАСОБИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ БЕЗНАДІЙНИХ БОРГІВ

  • Методи управління проблемними кредитами банку

  • Тема 11. КРЕДИТНИЙ ПОРТФЕЛЬ БАНКУ: ЙОГО КЛАСИФІКАЦІЯ ТА АНАЛІЗ

  • Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану

  • Оцінка стану обслуговування позичальником заборгованості за кредитом

  • Класифікація кредитного портфеля

  • Аналіз кредитного портфеля банку

  • Тема 12. СТВОРЕННЯ РЕЗЕРВУ ДЛЯ ПОКРИТТЯ МОЖЛИВИХ ВТРАТ ВІД КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ

  • Критерії прийняття забезпечення за кредитними операціями при розрахунку резервів

  • Порядок розрахунку резерву під кредитні ризики

  • Порядок використання резервів для покриття можливих втрат від кредитних операцій