Систему організації та регулювання платежів у сфері міжнародних економічних відносин називають міжнародними розрахунками.
Їх поділяють на 2 групи (рис. 14.1): документарні та недокументарні.
Документарні розрахунки — розрахунки, при яких умовами платежу є "документи проти платежу", тобто виплата потрібної суми здійснюється за поданими комерційними документами, які супроводжують фінансові документи.
Фінансові документи — це переказні та прості векселі, чеки, платіжні розписки або інші інструменти отримання платежу.
Комерційні документи — це рахунки-фактури, завантажувальні документи, документи на право власності, інші документи, які не є фінансовими.
Основними формами документарних розрахунків є:
• інкасо;
• акредитив.
Рис. 14.1. Форми розрахунків при оплаті зовнішніх контрактів
До недокументарних розрахунків відносять:
• банківський переказ;
• векселі;
• чеки;
• авансові платежі;
• платіж на відкритий рахунок.
Інкасо — це доручення експортера своєму банку одержати від імпортера безпосередньо або через інший банк певну суму, яку зазначено в платіжних документах, або підтвердження, що цю суму буде виплачено в певний строк (рис. 14.2).
Інкасо означає інкасацію документів, а не інкасацію боргів. Банки відповідають за правильну інкасацію документів, але не торкаються комерційних операцій імпортера та експортера.
Учасниками розрахунків є;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кредит і банківська справа» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „14.3. Характеристика основних форм міжнародних розрахунків“ на сторінці 1. Приємного читання.
