Регулятивний капітал є одним із найважливіших показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків. Він є базою для розрахунку економічних нормативів.
Банки з метою визначення реального розміру регулятивного капіталу з урахуванням ризиків у своїй діяльності зобов'язані постійно оцінювати якість усіх своїх активів і позабалансових зобов'язань (гарантії, поручительства, акредитиви, сумнівні гарантії, зобов'язання з кредитуванням); здійснювати відповідні коригування їх вартості шляхом формування резервів для покриття очікуваних (можливих) збитків за зобов'язаннями контрагентів. Банки формують резерви за такими активними операціями:
• 1) кредитними операціями;
• 2) операціями з цінними паперами;
• 3) дебіторською заборгованістю;
• 4) простроченими понад 31 день та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями;
• 5) коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах.
Регулятивний капітал банку складається з основного (1-го рівня) та додаткового (2-го рівня) капіталів (рис. 9.3).
Рис. 9.3. Складові елементи регулятивного капіталу
Величину регулятивного капіталу (РК) розраховують за формулою:
РК = ОК + ДК - В,
де ОК — основний капітал; ДК — додатковий капітал; В — відрахування.
Основний капітал уважається більш незмінним і таким, що не підлягає передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні збитки. Додатковий капітал не має стійкого характеру, а його розмір піддається змінам.
Основний капітал (капітал 1-го рівня) складається з таких елементів:
• а) фактично сплачений зареєстрований статутний капітал (за підсумками року розмір статутного капіталу коригується на індекс девальвації чи ревальвації гривні за рахунок і в межах валового доходу або валових витрат відповідно до методики НБУ);
• б) розкриті резерви, що створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку (резерви, що оприлюднені банком у фінансовій звітності):
– дивіденди, що направлені на збільшення статутного капіталу;
– емісійні різниці;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кредит і банківська справа» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „9.2. Регулятивний капітал банку: призначення та порядок визначення“ на сторінці 1. Приємного читання.
