З метою забезпечення контролю за інвестиційною діяльністю банків, а саме — за прямими інвестиціями, Національний банк України встановлює нормативи інвестування: норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11); норматив загальної суми інвестування (Н12).
Прямі інвестиції банків — це внесення банками власних коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права (акції, пайові свідоцтва), емітовані такою юридичною особою.
Банки мають право здійснювати прямі інвестицій (за рахунок власних коштів і від власного імені) лише на підставі письмового дозволу Національного банку України, що надається згідно з правилами, установленими ним відповідними нормативно-правовими актами.
Банки мають право здійснити інвестиції без письмового дозволу НБУ, якщо:
• інвестиція в будь-яку юридичну особу становить не більше ніж 5 % регулятивного капіталу банку;
• юридична особа, в яку здійснюється інвестиція, веде виключно діяльність з надання фінансових послуг;
• регулятивний капітал банку повністю відповідає вимогам, установленим Інструкцією про регулювання діяльності банків та вимогам для інвестицій, установленим нормативно-правовими актами Національного банку України.
Банку забороняється інвестувати кошти в підприємство, установу, статутом яких передбачено повну відповідальність його власників.
До розрахунку нормативів інвестування не включають суми акцій та інших цінних паперів, придбаних банком:
• у зв'язку з реалізацією права заставодержателя та за умови, що банк не утримує їх більше одного року;
• з метою створення фінансової холдингової групи, за умови, що емітентом придбаних акцій є інший банк;
• у результаті андерайтингу, за умови, що придбані цінні папери перебувають у власності банку не більше одного року;
• за рахунок та від імені своїх клієнтів.
Про невключения відповідних сум до розрахунку нормативів інвестування банки зобов'язані повідомляти НБУ одночасно з поданням форм звітності щодо розрахунку цих економічних нормативів.
Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11) встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного з операціями вкладання коштів банку до статутних капіталів установ, що може призвести до втрати капіталу банку.
Цей норматив визначається як співвідношення розміру коштів, які інвестуються на придбання акцій (паїв, часток) окремо за кожною установою (Kі), до регулятивного капіталу банку (РК):
Н11 = Kі установи/РК + І (ц. п. + ст. ф.) • 100 %.
До коштів, що інвестуються, включаються:
• акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у торговому портфелі банку та в портфелі банку на продаж, що випущені установою;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кредит і банківська справа» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „9.6. Нормативи інвестування“ на сторінці 1. Приємного читання.
