Тема 1 НЕОБХІДНІСТЬ І СУТНІСТЬ КРЕДИТУ

Кредит і банківська справа

• 1.1. Необхідність, передумови та чинники виникнення кредиту

• 1.2. Сутність кредиту та його характерні ознаки

• 1.3. Зв'язок кредиту з іншими економічними категоріями

• 1.4. Теоретичні концепції кредиту та їх розвиток

1.1. Необхідність, передумови та чинники виникнення кредиту

Під кредитом розуміють економічні відносини з приводу передачі грошових коштів у тимчасове користування за плату і на основі повернення. Кредит виник на певному етапі розвитку людського суспільства. Поряд із появою грошей його винайдення вважають одним із найгеніальніших відкриттів людства. Причини його виникнення криються не у сфері виробництва, а у сфері обміну, де продавці товарів протистоять один одному як власники, як юридично самостійні особи.

Історична наука стверджує, що кредит був відомий не менш ніж 3000 років тому в Ассирії, Вавилоні, Єгипті. Починаючи з ХІІ ст., діяла комплексна система торгового кредиту в Європі. З одного боку, купці продавали свої товари в кредит, а з іншого — надавали аванси товаровиробникам під майбутню поставку товарів. Активне застосування кредиту було властиве і середньовічній торгівлі на території сучасної України.

Записи у Львівській міській книзі за 1382—1389 pp. свідчать, що у Львові (можливо, й в інших руських містах) були досить розвинуті кредитні відносини. Гроші позичались під заставу зі сплатою процентів. Окрім цього, надання кредиту було пов'язане з торгівлею, зокрема, з так званим складським правом, коли непроданий протягом відведеного купцеві часу товар залишався в кредит (при абсолютному складському праві купець не мав права їхати зі своїм товаром далі).

У XIV ст. також був удосконалений переказний вексель і розширилось надання комерційного кредиту. Кредит мав бути забезпечений капіталом, про що вказувалось у векселі. Оплачуватись вексель мав золотими або срібними монетами. Хоч карбування монет на території сучасної України почалося ще в X ст., через відсутність власного золота і срібла обсяги карбування своїх монет (монетні двори розташовувались у Києві та Львові) були незначні, тому доводилось користуватись чеськими і татарськими монетами. Срібло на львівський монетний двір завозилось із Семиграддя, що в Угорщині.

У той час, коли товарно-грошові відносини були більш-менш регулярними, взаємовідносини між товаровиробниками іноді набували особливого характеру: продавцеві потрібно було продати товар, а в покупця не було грошей, щоб його купити з тих чи інших причин (він ще не виготовив свій товар або виготовив, але не продав його). За таких умов акт купівлі-продажу товару не міг відбутись. І лише за наявності довіри продавця до покупця товар міг бути проданий із відстрочкою платежу.

Звідси і з'явилась назва "кредит", що перекладається з латинської "credo", "creditum" як "вірю", "довіряю" або як "борг" чи "позика". А тому категорія кредиту розглядається економічною наукою переважно як довіра однієї особи до іншої, на підставі чого у позику надається певна вартість у грошовій або товарній формі для тимчасового користування. Довіра — фундамент кредитних відносин, одна з найважливіших передумов їх виникнення.

Отже, насамперед, кредит виник і розвинувся на основі функції грошей як засобу обігу. З його виникненням гроші, окрім функції міри вартості та засобу обігу, почали виконувати й функцію засобу платежу, однією з ознак якої є відрив моменту відчуження товару від одержання грошового еквівалента, тобто відносне відокремлення грошової форми вартості від товарної форми. За цих умов кредит полегшував реалізацію товарів. Саме в цьому й полягає найбільш поширена причина потреби кредиту. Пізніше, з розвитком товарно-грошових відносин, необхідність у кредиті обумовлювалася не тільки потребами сфери обміну, а й інших сфер суспільного відтворення — виробництва, споживання. Узагальнені причини виникнення кредиту зображено на рис. 1.1.

Узагальнені причини існування кредиту

Рис. 1.1. Узагальнені причини існування кредиту

За сучасних умов розвитку товарного виробництва, коли воно набуло загального характеру, стан економічних зв'язків не тільки в межах однієї країни, а й в усьому світі дуже ускладнився, його навіть неможливо собі уявити без кредиту. Адже внаслідок спеціалізації виробників на виготовленні певних товарів і викликаного нею кооперування суспільне виробництво перетворилось у свого роду величезний замкнутий ланцюг тісно пов'язаних між собою товарно-грошовими відносинами ланок — товаровиробників, продавців, споживачів. Тому порушення у будь-якій із цих ланок може призвести до того, що вона не розрахується за своїми зобов'язаннями з іншими його ланками. Як наслідок, може бути порушений нормальний обмін товарами між окремими учасниками товарно-грошових відносин. Усе це досить негативно може вплинути на фінансово-господарську діяльність низки учасників суспільного відтворення. Тому суспільство повинно мати у своєму розпорядженні такі економічні інструменти, за допомогою яких можна було б запобігати перебоям у сфері суспільного відтворення, одним із яких і є кредит. Таким чином, товарообмін є тим ґрунтом, де виникають відносини з приводу кредиту. Формування різнобічних і сталих мінових відносин між контрагентами товарообміну за активного обслуговування їх банками посилює взаємну залежність і довіру суб'єктів ринку. Тому продаж товарів дедалі частіше здійснюється в кредит.

Нині без кредиту нормальне функціонування товарного виробництва" товарного обігу та споживання у сучасному суспільстві взагалі неможливе. Він стає обов'язковим атрибутом господарювання ринкової економіки, яку ще називають кредитною, оскільки вона вся пронизана кредитними відносинами.

Водночас кредит необхідний для підтримки безперервного кругообігу за капіталом підприємств, обслуговування процесу реалізації продуктів виробництва, що набуває особливого значення за ризикових умов. Більшість суб'єктів господарювання потребують кредитів, щоб компенсувати тимчасовий розрив між виробничим циклом і періодом реалізації продукції, тобто між оплатою поточних витрат і надходженням виторгу. Кредит забезпечує безперервну зміну функціональних форм виробничих фондів.

Крім того, необхідність кредиту пов'язана з особливостями кругообігу індивідуальних капіталів. Відомо, що для нормального функціонування виробничого процесу суб'єкт господарювання повинен мати необхідні запаси, що створюються його власним коштом. Однак через різні обставини, специфічні для кожного суб'єкта господарювання (сезонність та характер виробництва, умови постачання матеріалів і сировини, тривалість робочого періоду тощо), потреба в обігових коштах може раптово зростати, що й зумовлює необхідність одержання кредиту. За рахунок кредиту, зазвичай, покривається лише різниця між загальною потребою в обігових коштах і наявних у розпорядженні суб'єкта господарювання власних коштах. Отже, кредит виступає як балансуюче джерело формування обігових фондів і забезпечує нормальні умови господарської діяльності.

Коливання наявні також у кругообігу капіталів, що забезпечують відтворення основних засобів. Вони зумовлені невідповідністю між потребою у великих одномоментних капітальних витратах на відтворення основних засобів і поступовим (рівномірним) характером відновлення їхньої вартості за рахунок відрахувань. Кредит дає змогу здійснити капітальні вкладення ще до того, як суб'єкт господарювання накопичив для цих потреб власні кошти (прибуток і амортизацію).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кредит і банківська справа» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 1 НЕОБХІДНІСТЬ І СУТНІСТЬ КРЕДИТУ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Тема 1 НЕОБХІДНІСТЬ І СУТНІСТЬ КРЕДИТУ
  • 1.2. Сутність кредиту та його характерні ознаки

  • 1.3. Зв'язок кредиту з іншими економічними категоріями

  • 1.4. Теоретичні концепції кредиту та їх розвиток

  • Тема 2 ФУНКЦІЇ ТА РОЛЬ КРЕДИТУ

  • 2.2. Основні принципи кредитування

  • 2.3. Роль кредиту в соціально-економічному середовищі

  • Тема 3. ФОРМИ ТА ВИДИ КРЕДИТУ

  • 3.3. Характеристика основних видів кредиту

  • Тема 4 ПОЗИЧКОВИЙ ПРОЦЕНТ ТА ЙОГО ФУНКЦІЇ

  • 4.2. Функції та роль процента

  • 4.3. Способи нарахування процентів

  • Тема 5 ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ, СУЧАСНИЙ СТАН ТА РОЗВИТОК БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

  • 5.2. Поняття, призначення та класифікація банків

  • 5.3. Сучасні банківські системи та їх характеристики

  • 5.4. Становлення та розвиток банківської системи України

  • Тема 6 БАНКИ ЯК СУБ'ЄКТИ ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • 6.2. Організаційна структура банку

  • 6.3. Ліцензування банків та банківської діяльності

  • 6.4. Реорганізація і ліквідація банку

  • 6.5. Банківські об'єднання: порядок створення та їх типи

  • Тема 7 НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ: ЗАВДАННЯ, ФУНКЦІЇ, МЕРЕЖА ТА СТРУКТУРА

  • 7.2. Функції та операції Національного банку України

  • 7.3. Структура та форми управління Національного банку України

  • Тема 8 БАНКІВСЬКІ РЕСУРСИ ЯК ОСНОВА ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКУ

  • 8.2. Капітал банку, його склад, структура, джерела формування та напрями використання

  • 8.3. Залучений капітал банку: суть, значення та загальна характеристика

  • 8.4. Запозичені банківські ресурси: суть, значення та загальна характеристика

  • Тема 9 РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ

  • 9.2. Регулятивний капітал банку: призначення та порядок визначення

  • 9.3. Економічні нормативи капіталу банку

  • 9.4. Економічні нормативи ліквідності

  • 9.5. Нормативи кредитного ризику

  • 9.6. Нормативи інвестування

  • Тема 10 КЛАСИФІКАЦІЯ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ І ПОСЛУГ

  • 10.2. Пасивні банківські операції та їх характеристика

  • 10.3. Активні банківські операції та їх характеристика

  • Тема 11 ОРГАНІЗАЦІЯ ГРОШОВОГО ОБІГУ В БАНКАХ

  • 11.2. Банківське обслуговування готівкового обігу

  • 11.3. Безготівкові розрахунки: суть, значення, класифікація та принципи організації

  • 11.4. Характеристика міжбанківських розрахунків

  • 11.5. Система електронних банківських послуг населенню

  • Тема 12 БАНКІВСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ ЯК ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

  • 12.2. Порядок видачі та погашення банківських кредитів юридичним особам

  • 12.3. Банківське споживче кредитування

  • 12.4. Форми забезпечення повернення банківських кредитів

  • 12.5. Поняття кредитної політики банку

  • Тема 13 ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ БАНКІВ

  • 13.2. Інвестиційний портфель банку та його класифікація

  • Тема 14 БАНКІВСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • 14.2. Неторговельні операції банків в іноземній валюті

  • 14.3. Характеристика основних форм міжнародних розрахунків

  • 14.4. Порядок здійснення міжнародних розрахунків за експортно-імпортними операціями

  • 14.5. Відкрита валютна позиція банку та методика її розрахунку

  • Тема 15 ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

  • 15.2. Аналіз пасивів банку

  • 15.3. Аналіз активів банку

  • 15.4. Аналіз доходів, витрат і прибутку банку

  • 15.5. Основні показники ефективності діяльності банку

  • Тема 16 УЗАГАЛЬНЮЮЧА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ БАНКУ

  • 16.2. Основні компоненти рейтингової системи CAMELS

  • Тема 17 БАНКІВСЬКИЙ МАРКЕТИНГ

  • 17.2. Процес розробки стратегії банківського маркетингу

  • Тема 18 БАНКІВСЬКИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

  • 18.2. Функції та елементи фінансового менеджменту в банку

  • 18.3. Методи управління активами та пасивами банку

  • 18.4. Управління банківськими ризиками

  • ПЕРЕЛІК ПІДСУМКОВИХ ПИТАНЬ З КУРСУ "КРЕДИТ І БАНКІВСЬКА СПРАВА"