• довіритель-експортер;
• банк-ремітент (банк експортера);
• пред'являючий банк (доручає платіж, пред'являє документи платнику);
• інкасуючий банк (не є банком-ремітентом, бере участь у виконанні доручення);
• платник-імпортер.
Рис. 14.2. Види інкасо
Процес застосування інкасо включає велику кількість етапів, серед яких є визначення умов інкасо (рис. 14.3):
Рис. 14.3. Умови виконання документарного інкасо
Послідовність здійснення операцій при використанні інкасо відображена на рис. 14.4.
Акредитив — це грошове зобов'язання банку, за дорученням і за рахунок його клієнта-імпортера, здійснити оплату на користь експортера або забезпечити платіж іншим банком у межах певної суми та у визначений строк проти документів, що супроводжують акредитив.
Розрізняють такі види акредитивів (рис. 14.6).
Документарний акредитив — це акредитив, платежі за яким проводяться при умові подання в банк комерційних і фінансових документів.
Рис. 14.4. Схема документообігу при використанні інкасо:
1 — укладення контракту, визначення умов розрахунків; 2 — відвантаження товару; 3 — одержання транспортних документів від транспортних організацій; 4 — передача комплекту комерційних, а при необхідності — фінансових документів у банк при інкасовому дорученні; 5 — банк експортера надсилає документи в банк країни імпортера; 6 — передача документів платникові для перевірки та платежу; 7 — оплата документів; 8 — переведення платежу; 9 — зарахування 3оштів на рахунок експортера
Рис. 14.5. Види акредитивів
Учасниками розрахунків є:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кредит і банківська справа» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „14.3. Характеристика основних форм міжнародних розрахунків“ на сторінці 2. Приємного читання.
