Недосконалою залишається в Україні практика фінансування підприємств аграрного сектора комерційними банками – основними кредиторами країни, зокрема, недосконалим є механізм банківського кредитування, що проявляється в незначних обсягах наданих кредитів підприємствам АПК та наявності прострочених банківських кредитів; високих процентних ставках за кредитами; завищених вимогах до застави позичальників тощо [75, с. 27].
Крім того, проблемою в кредитуванні аграрних підприємств є нерозвиненість їх кредитування іншими структурами, якими можуть стати кредитні спілки. Незважаючи на значну їх кількість в Україні (700 одиниць), світова фінансова криза позначилась на результатах їх діяльності: так, у 2005- 2008 рр.. кредитування збільшилося у 3,9 разів, вклади – у 3,5 разів. Але протягом 2009 – першої половини 2010 р. сума кредитів членам спілки зменшилася на 48,2%, сума внесків на депозитні рахунки членів кредитних спілок – на 57,9%.
Основними проблемами подальшого розвитку кредитних спілок в Україні є недостатній для належного виконання їхніх зобов'язань перед членами рівень капіталізації; відсутність діючої інфраструктури фінансової та технічної підтримки ефективної діяльності кредитних спілок; відсутність ефективного механізму захисту прав членів кредитних спілок, у томі числі системи гарантування вкладів; існування значної кількості кредитних спілок, шо у своїй діяльності не дотримуються основних принципів міжнародного кооперативного руху й вимог щодо захисту прав їх членів; низький рівень професійної діяльності а технічної оснащеності переважної більшості кредитних спілок [266, с. 51].
Для того, щоб кредитні спілки стали активними кредиторами аграрних підприємств потребує вдосконалення законодавство, що розширить їх можливості.
Також з урахуванням набуття Україною членства у СОТ мають бути замінені існуючі форми й методи державної підтримки за безліччю програм і заходів на цілісну систему державної підтримки та захисту галузі з використанням кращого досвіду країн ЄС і за діянням відповідних механізмів та інструментів.
Для поліпшення кредитного забезпечення аграрних підприємств в майбутньому, в умовах зменшення бюджетного фінансування варто взяти досвід розвинутих країн, зокрема США стосовно використання програм за кредитними гарантіями, що сприятиме зниженню процентних ставок, обмеженню системи пільгового кредитування.
Аналіз стану забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських виробників засвідчив необхідність його удосконалення. На думку Дем'яненко М.Я. [129, с. 67] 1) на концептуальному рівні мають бути змінені підходи до забезпечення фінансовими ресурсами галузі сільського господарства ... мають бути переглянуті відносини між державними й корпоративними фінансами на користь останніх як структур, де створюються (формуються) фінансові ресурси та розпочинається їхній висхідний потік із наступним розподілом і перерозподілом на різних рівнях державного управління... Для цього на державному рівні слід створити такі умови та задіяти такі механізми, які б дали змогу більшості суб'єктів господарювання вести свою діяльність на принципах самофінансування; 2) посилити концентрацію фінансових ресурсів на пріоритетних напрямках розвитку аграрного сектору ... для цього держава має удосконалювати міжгалузеві відносини та забезпечувати однакові економічні умови для всіх партнерів на ринку, тобто створити умови для прибутковості сільськогосподарського виробництва за середньою нормою прибутку в економіці України. За розрахунками, внаслідок різниці у нормі прибутку, яка склалася за останні шість років в економіці та сільському господарстві, підприємства аграрного сектору щорічно недоодержують значні суми прибутку.
Проведений аналіз стану забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських виробників засвідчив необхідність його удосконалення на системних засадах, основу яких повинні становити положення [129, с.67]:
• 1) з створенням сприятливих умов для сільськогосподарських товаровиробників щодо формування власних фінансових ресурсів, мають бути розроблені заходи щодо удосконалення механізмів залучення додаткових коштів та їх концентрації на фінансування пріоритетних напрямів:
– по-перше, значне збільшення залучення в аграрний сектор довгострокових кредитних ресурсів;
– по-друге, для підвищення ефективності державної підтримки та мобілізації фінансових ресурсів товаровиробників необхідно забезпечувати пайову участь суб'єктів господарювання власними ресурсами у здійсненні фінансування програмних заходів;
– по-третє, бюджетні кошти мають спрямовуватися, насамперед, на підтримку: заходів щодо відтворення й підвищення родючості ґрунтів, включаючи зрошення земель і вапнування кислих ґрунтів тощо;
– по-четверте, потрібно забезпечити широкомасштабне залучення комерційного капіталу у сферу сільськогосподарського виробництва створенням приватним інвесторам вигідних умов вкладення фінансових ресурсів і надання державних гарантій їх збереження та повернення.
Кириченко О. [165, с. 47] вирішення проблеми кредитного забезпечення вбачає у вдосконаленні законодавства щодо кредитних спілок як основних кредиторів малого і середнього бізнесу та наголошує на важливості побудови системи сільської кооперації зауважуючи те, що "щорічно з бюджету виділяються значні кошти на механізм компенсацій сільгоспвиробникам процентних ставок за банківськими кредитами, а кредити комерційних банків отримують як правило, сильні господарства".
Підтримує думку щодо побудови кредитних відносин між банками і аграрними підприємствами з урахуванням специфіки аграрного виробництва Рябоконь В.П., який уточнює, що ці відносини мають здійснюватися шляхом [323, с.З]:
• встановлення диференційованих термінів видачі короткострокових кредитів для підприємств окремих галузей АПК;
• надання кредитів заготівельним, переробним і торговим підприємствам під заставу фактично закупленої продукції та у вигляді авансів із використанням їх для розрахунків за одержану сільськогосподарську продукцію й сировину;
• передачі заборгованості сільськогосподарських підприємств по кредитах заготівельним і переробним підприємствам у межах вартості зданої та неоплаченої продукції.
Зміна економічної концепції розбудови незалежної держави передусім вимагає створення нових, ефективних систем управління фінансовими ресурсами підприємства, що дасть можливість забезпечити належний рівень фінансової безпеки підприємства та досягти ефективного використання всіх видів ресурсів [38, с.80].
Отже, ефективний розвиток сільського господарства України в умовах ринкових перетворень можливий за умови ефективного функціонування підприємницьких структур на селі, підвищення прибутковості яких залежить від належного фінансового забезпечення, яке є важливою передумовою підвищення розвитку агропромислового виробництва та економічного зростання країни. Однак, істотне зменшення можливостей фінансування підприємницької діяльності за рахунок власних коштів спонукає звертатись за кредитними ресурсами, частка яких в структурі джерел фінансування залишається незначною в силу об'єктивних і суб'єктивних чинників, що потребує вдосконалення механізмів, які призведуть до поліпшення їх кредитного забезпечення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізми банківського кредитування в аграрній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Банківський кредит в системі фінансового забезпечення діяльності аграрних підприємств“ на сторінці 6. Приємного читання.
