На думку Юхименко П. "перешкодами на шляху розвитку кредитування аграрного сектору є відсутність традицій функціонування агросектору в ринкових умовах, низька культура роботи позичальників із кредитами і недостатній рівень знань позичальників про ринок кредитних послуг, що більшою мірою стосується саме невеликих фермерських господарств" [409, с. 61].
Малі і середні підприємницькі структури аграрного сектора досить гостро за інших відчувають труднощі з доступом до кредитних ресурсів, оскільки банки, враховуючи ризикованість і специфіку галузі ставлять завищені до них вимоги, які невзмозі виконати більшість підприємств, що обмежує їх фінансові можливості і не є стимулом до здійснення підприємницької діяльності.
Такими вимогами є такі [387, с.30-32]:
• сільськогосподарські підприємства, які є юридичними особами з терміном роботи не менше 24 місяців;
• вид діяльності: вирощування зернових і олійних культур; виробництво молока; виробництво м'яса;
• вирощування інших сільськогосподарських культур (за умови наявності контрактів на збут з відомою західною компанією);
• стабільний фінансовий стан і кредитоспроможність;
• відкриття поточного рахунку та переведення оборотів пропорційно кредитної заборгованості.
З позиції аграрного підприємства: якщо підприємство (суб'єкт малого підприємництва) новостворене і перебуває на етапі, коли найбільше потребує додаткового фінансування – претендувати на банківський кредит воно не може; більшість малих підприємств не мають стабільного фінансового стану, виходячи із специфіки сільського господарства і неможливості передбачити майбутні результати;
– значна маса суб'єктів малого підприємництва не мають коштів для купівлі нової дорогої сільськогосподарської техніки і устаткування, яке пропонується банком; більше того, у них нема потреби у такій техніці – більшість підприємств мають 100-400 гектарів землі, для яких не потрібна техніка, що обробляє тисячі гектарів; такі підприємства купують техніку і устаткування, яке уже було у використанні, що вигідніше і економніше; навіть, якщо підприємство і бере таку техніку в кредит, то існує ймовірність того, що у нього не буде коштів, щоб 30% початкового внеску; 18% річних по кредиту значно більше порівняно з Європою. В Італії практикується надання пільгових довгострокових позик для суб'єктів малого підприємництва під 3-5% річних за ринкової процентної ставки близько 15%.
Юхименко П. [409, с.59] вбачає проблему недоступності кредитних ресурсів для малих і середніх підприємств через "відсутність відповідної законодавчої бази, котра б регулювала іпотеку на землю сільськогосподарського призначення та надійного механізму захисту прав землевласників, що унеможливлює використання землі як застави для отримання банківського кредиту". Це, на нашу думку, є важливою умовою при наданні кредитів, яку більшість підприємницьких структур не можуть виконати через відсутність відповідної застави.
Дзюблюк [121, с. 11] вважає, що для суб'єктів малого і середнього бізнесу існує "порівняна обмеженість спектра банківських кредитних послуг, асортимент яких у вітчизняних банків налічує досить обмежену кількість можливих програм співробітництва (це, передусім, кредит на поповнення оборотних коштів, кредит на поточну діяльність, кредит на придбання обладнання), тоді як в країнах із розвинутими ринковими відносинами масштабність і розмаїття форм кредитної співпраці налічує десятки різних програм".
Таку ж думку щодо кредитного забезпечення підприємців підтримує Гідулян А. [96, с. 40-45], який стверджує, що "сьогодні лише десята частина банків має спеціальні кредитні програми для роботи з цим важливим клієнтським сегментом, не кажучи вже про комплексне обслуговування його потреб". Отже, в Україні склалась ситуація, за якої існують суттєві чинники, що стримують кредитування аграрних підприємств (рис. 1.3).
Рис. 1.3. Чинники стримування банківського кредитування аграрних підприємств*
*Джерело: складено автором на основі [389, с.46]; [109, с. 112]; [397, с. 125].
Всі перерахованім чинники в основному формуються поза банківською системою і лише зусиллями банків не можуть бути вирішені.
Найбільший вплив на сучасний стан кредитування аграрних підприємств справляють чинники, що лежать в площині зовнішнього середовища, тобто держави, яка завдяки необхідним ринковим інструментам та важелям впливу може змінити ситуацію в бік скорочення чинників, які стримують кредитування аграрних підприємств.
Чинники, що лежать в площині внутрішнього середовища функціонування підприємницьких структур в цілому склались за рахунок негативного впливу зовнішнього середовища.
Отже, дослідження показує, що на даний час комерційні банки не зацікавлені у кредитуванні підприємств аграрного сектора і в результаті понад 80% сільськогосподарських підприємств залишаються поза сферою інтересів комерційних банків.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізми банківського кредитування в аграрній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Банківський кредит в системі фінансового забезпечення діяльності аграрних підприємств“ на сторінці 5. Приємного читання.
