Банківський кредит в системі фінансового забезпечення діяльності аграрних підприємств

Механізми банківського кредитування в аграрній сфері

В структурі джерел фінансування основного капіталу підприємств України найбільшу частку займають власні кошти підприємств (в 2010 р. – 65,6% до загального обсягу), частка кредитів банків та інших позик становить лише 6,6% в 2010 р. проти попереднього 2009 р. – значно скоротилася (була 21,7%).

В цілому динамічне зростання частки кредитів банків в інвестиціях в основний капітал підприємств спостерігалося наступним чином: з 1,9% в 2002 р. до 20,6% в 2010 р. (додаток А).

Класифікація фінансових ресурсів підприємницьких структур

Рис. 1.2. Класифікація фінансових ресурсів підприємницьких структур*

*Джерело:[281]

Серед чинників, що сприяли зменшенню питомої ваги банківських кредитів у структурі обігових коштів підприємств, наявний рівень процентних ставок за кредитами банків, оскільки від них залежить попит на кредит. Відповідно до загальних закономірностей функціонування ринку зрівноваження попиту і пропозиції на ринку грошей визначає об'єктивний рівень ставки процента, за якого досягається стабілізація кон'юнктури цього ринку. Тому банки, регулюючи пропозицію кредитів, повинні орієнтуватися на зміну попиту на кредити. Проте слід зважити на те, що банки можуть задовольняти попит на кредити лише маючи платоспроможних позичальників і за наявності надійних механізмів захисту від ризиків [397, с. 123].

Обсяг інвестицій у основний капітал за 2011 р. становить 238,175 млрд. грн. при цьому частка інвестицій у розвиток підприємств промисловості в їх загальному обсязі дорівнює 36,2%, а сільського господарства, мисливства та лісового господарств – тільки 7,7%. У восьми областях частка інвестицій у основний капітал підприємств сільського господарства перевищує середнє значення по Україні та лише в трьох дорівнює більше ніж 25% (у Херсонській, Кіровоградській і Черкаській областях) [408, с. 121].

Залучення в процес фінансування підприємницької діяльності аграрних підприємств достатніх коштів вітчизняних і іноземних івесторів також залишається певною перепоною через непривабливість галузі сільського господарства для інвестицій.

Як наслідок, "протягом перших 18 років інвестиції в аграрний сектор практично взагалі не залучалися... протягом 2007-2010 рр.. частка інвестицій у аграрний сектор не перевищувала 1-1,2%, в той час як наприклад, в промисловості вона коливалась у межах 11,3-21,1%" [410, с. 17].

Незважаючи на те, що впродовж 2003-2010 рр.. обсяг інвестицій у основний капітал в сільському господарстві зріс майже у 5 разів (для порівняння: в середньому по економіці держави зростання становило лише 2,9 рази), в цілому на відтворення та оновлення спожитого основного капіталу в аграрній сфері припадає лише 4-7% усіх інвестицій. В той самий час на промисловість припадає близько третини усіх фінансових вкладень у основний капітал... Це змушує аграрну сферу орієнтуватися у пошуку необхідних фінансових ресурсів на альтернативні джерела – прибуток та акумульований капітал" [410, с. 16].

Однак, негативною тенденцією є збитковість більшості аграрних підприємств, за оцінками фахівців, частка збиткових коливалася в інтервалі 26,3%-48,2%, а обсяг збитків зріс – утричі. Тому розраховувати на прибуток як одне з основних джерел фінансування аграрних підприємств особливо не приходиться.

Сьогодні економіка аграрного сектора потребує збільшення інвестування в цю галузь, що сприятиме формуванню конкурентоспроможного агропромислового виробництва та вирішуватиме проблему продовольчої безпеки країни.

Важливість банківського кредитування полягає і в здійсненні інвестиційної діяльності, оскільки підприємства, які не мають достатніх фінансових ресурсів для нарощування або оновлення основних коштів, потребують фінансової підтримки. У свою чергу, комерційні банки, здійснюючи кредитну політику, виходять із потреби забезпечення інтересів банку, його акціонерів, вкладників та клієнтів з урахуванням загальнодержавних інтересів [81, с.98].

В той же час, на думку автора, "роль кредитування в різних фазах економічного циклу є не однаковою. В умовах економічного піднесення кредит виступає чинником зростання, який перерозподіляючи величезні грошові й товарні маси, живить підприємства додатковими ресурсами. Його негативний вплив може, однак, виявитися в умовах надвиробництва товарів, а особливо він помітний в умовах інфляції. Нові платіжні засоби, що входять за допомогою кредиту в оборот, збільшують і без того надмірну масу грошей [81, с.98].

Питання ролі банківського кредиту в системі фінансового забезпечення підприємницької діяльності аграрних підприємств залишається досить гострим і болючим сьогодні, оскільки незважаючи на особливість, пріоритетність і перспективність розвитку аграрної сфери в економіці країни, її ризиковість змушує банки неохоче і насторожено вступати в кредитні відносини з такими підприємцями.

Як свідчення цього "частка короткострокових кредитів, вкладених фінансовими установами України в агросферу, не перевищує 5%... протягом 2007-2009 рр. її вдалося втримувати на рівні близько 4%, але в 2010 р. обсяги кредитів значно скоротилися і становили лише 3,1% від рівня 2007. В загальній структурі короткострокових кредитних коштів їх частка стала практично неіснуючою – 0,1%. Для порівняння обсяг короткострокових кредитів, вкладених у промисловість, коливався протягом цього періоду біля відмітки 30- 43%, збільшившись у абсолютному вимірі на 60,4%" [410, с. 16].

Крім того, як наслідок ризиковості галузі, на думку фахівців, частка проблемних кредитів у аграрному кредитному портфелі вітчизняних банків досягає 10%, що є вкрай негативною тенденцією, яка позначається на кредитному забезпеченні галузі сільського господарства.

Основними причинами такої ситуації є відсутність досконалого механізму управління кредитними ризиками, недосконалість законодавчої бази з питань банківського кредитування, зародковий стан розвитку страхового ринку, відсутність ліквідної застави у аграрних підприємств.

Тому в системі фінансового забезпечення підприємницької діяльності аграрних підприємств роль банківського кредиту є незначною, що потребує пошуку механізмів, що призвели б до поліпшення кредитного забезпечення таких підприємств.

Отже, проблема належного фінансового забезпечення агропромислового виробництва в Україні з актуальної в перші роки реформування аграрного сектора економіки перетворилася в ключову, яку не вдалося належним чином вирішити й дотепер. Нинішня ситуація з незадовільним станом кредитування реального сектору економіки і аграрного виробництва, зокрема, пов'язана із чинниками макросередовища, впливом світової фінансової кризи на обсяги кредитування.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізми банківського кредитування в аграрній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Банківський кредит в системі фінансового забезпечення діяльності аграрних підприємств“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Методологічне забезпечення кредитними ресурсами підприємницької діяльності аграрних підприємств

  • Банківський кредит в системі фінансового забезпечення діяльності аграрних підприємств
  • Механізми кредитного забезпечення аграрних підприємств

  • Роль банківської системи України у механізмі кредитного забезпечення підприємницької діяльності аграрних підприємств

  • СТАН БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

  • Механізм функціонування банківської системи

  • Державна регуляторна політика кредитного забезпечення підприємств аграрного бізнесу

  • Кредитоспроможність як критерій надійності та фінансових можливостей аграрних підприємств

  • УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

  • Оптимізація кредитних ризиків в системі банківського кредитування суб'єктів аграрного виробництва

  • ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ

  • Розвиток системи кредитного забезпечення аграрної сфери економіки

  • Зарубіжний досвід кредитування підприємств аграрної сфери

  • ВИСНОВКИ