ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Механізми банківського кредитування в аграрній сфері

В основних напрямках капітал отворчої теорії були закладені протиріччя з практикою, оскільки безмежне кредитування призводить до інфляції і поглиблює кризові явища в економіці, свідченням чого була криза 1923-1933 років, яка показала повну неспроможність капіталотворчої теорії.

Однак її "раціональні зерна" були використані Дж. Кейнсом і його послідовниками при обтрушуванні принципів кредитного регулювання економіки в результаті чого вони прийшли до висновку, що кредит визначає економічний розвиток. Для стимулювання виробництва і споживання необхідно сприяти розширенню інвестицій шляхом зменшення кредитного відсотка, шо в кінцевому підсумку збільшить виробничий і споживчий попит і значно знизить безробіття.

Послідовниками Кейнса виступили представники неокейнсіанської школи грошово-кредитного регулювання (П.Самуельсон, Л. Лернер, Дж. Гелбрейт). В основі їх поглядів – ідея Кейнса про активне втручання держави в господарські процеси, зокрема і за допомогою кредиту. При цьому наголос в регулюванні економіки робиться з одного боку на бюджетне фінансування, тобто ріст державних витрат, а з іншого – на здатність державного банку визначати грошово – кредитну політику шляхом зміни облікового відсотка.

В США група вчених (Р. Голдсміт, С. Кузнець, Х. Дугел, Д. Кример) займалась глибоким вивченням ринку позичкових капіталів, його взаємодії з економікою через акумуляцію і мобілізацію капіталів, структури кредитної системи та її окремих ланок. Їм вдалося простежити відповідну залежність розвитку економіки від нагромадження капіталу, динаміку ринку капіталу і кредиту та створити чітку структуру і параметри функціонування ринку капіталу і кредиту.

Капіталотворча теорія згодом отримує розвиток у теорії монетаризму (М. Фрідмен, А. Бернс, О. Файт), згідно з якою основними інструментами регулювання економіки є зміни грошової маси і процентних ставок, що дає змогу застосувати кредитну рестрикцію чи експансію.

На цьому етапі особливої популярності набула концепція монетаризму М. Фрідмена, згідно з якою основними інструментами регулювання економіки є зміни грошової маси і відсоткових ставок.

У визначенні кредиту англійським економістом Т. Туком – автором книги "Дослідження законів грошового обігу" (1844), даються загальні характеристики, що розкривають суть кредиту. В них акцентується увага на двох головних рисах даного економічного поняття: по – перше, кредит має розглядатись як побудований на довірі специфічний тип економічних відносин; по – друге, він є виданою на умовах повернення і платності однією особою іншій певною сумою грошового капіталу.

Отже, кредит, виникнувши на певному етапі розвитку суспільства лише з часом почав привертати увагу вчених до з'ясування своєї економічної сутності і природи. В сучасних умовах кредитування набуло нових рис, постійно вдосконалюється його механізм, розширюється видова його структура, тому вивчення кредиту як суспільного явища є необхідною і водночас складною справою.

Аналіз сучасних літературних джерел, в яких розглядається поняття "кредит, кредитування" свідчить про існування широкого спектра визначень, більшість з них базується на відносинах "грошових чи економічних", однак важливо зрозуміти основу цих відносин і причини їх появи, що вказуватиме на роль та функції кредиту в суспільному виробництві.

Так, Маркин В.С. [222, с.20] вважає, що в основі кредитних відносин повинна бути закладена довіра двох сторін та відповідальність, бо "при відсутності цього критерію в однієї із сторін кредитних відносин такі відносини стають як економічно так і соціально не партнерськими", а "база функціонування кредитних відносин повністю ґрунтується на вимогах ринкової економіки – це тимчасове вивільнення грошових коштів і поява тимчасової потреби в них...".

Недарма, в перекладі з латинської "кредит" означає віра, довіра – це "впевненість у відповідальності людини, в її бажанні, прагненні та умінні збільшувати блага шляхом повроно-зростаючого руху вартості" [144, с. 11].

Отже, довіра крокує поряд із відповідальністю, вони є основоположними правилами кредитування або взаємопов'язаними сторонами кредитного процесу.

Більшість визначень авторами категорії "кредит" [399, с. 17; 112, с.363; 404, с.262; 156, с.209] основані на тому, що кредит є "певним видом", "формою кредитних або суспільних відносин", "економічних договірних відносин". Відмінним в цих визначеннях є друга частина визначеної категорії, яка висвітлює з приводу чого такі відносини виникають.

Так, на думку Шемчушенко Г.Ю., вони "...виникають у зв'язку з тимчасовим набуттям однією особою прав кредитора стосовно іншої особи – боржника, незалежно від юридичних підстав виникнення цього права" [399, с. 17].

Савлук МЛ. вважає, що відносини між економічними суб'єктами "виникають... у зв'язку з переданням один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності" [112].

Трактування сутності кредиту як "відносин між кредитором і позичальником з приводу зворотного руху вартості, що виражається в єдності всіх різноманітних і суперечливих форм прояву даних відносин" зустрічаємо у Валенцевой Н.І. [37, с.2].

Значно широко розкриває поняття "кредит" Мочерний С.В. в економічному енциклопедичному словнику [244, с.46], який стверджує, що відносини між різними економічними суб'єктами виникають "... у процесі організації механізму кредитування, проведення необхідних маркетингових досліджень і, передусім, відносин економічної власності з приводу надання коштів у позику і плати за неї". Адже поняття "механізм кредитування" включає в себе різні складові, в тому числі нормативно-правове, інформаційне забезпечення, суб'єкти, об'єкт тощо, а організаційний аспект кредитування покладений більше на НБУ і комерційні банки, які під впливом напрямів грошово-кредитної політики застосують ті чи інші інструменти, заходи, дії під час здійснення кредитних операцій.

Не вірним, на нашу думку, є підхід за яким термін "кредит" визначають:

як "кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами і нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під відсоток" [180, с. 251];

як "позику в грошовій або товарній формі на умовах повернення у певний термін з виплатою відсотка" [ 151, с. 117];

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізми банківського кредитування в аграрній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ
  • Методологічне забезпечення кредитними ресурсами підприємницької діяльності аграрних підприємств

  • Банківський кредит в системі фінансового забезпечення діяльності аграрних підприємств

  • Механізми кредитного забезпечення аграрних підприємств

  • Роль банківської системи України у механізмі кредитного забезпечення підприємницької діяльності аграрних підприємств

  • СТАН БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

  • Механізм функціонування банківської системи

  • Державна регуляторна політика кредитного забезпечення підприємств аграрного бізнесу

  • Кредитоспроможність як критерій надійності та фінансових можливостей аграрних підприємств

  • УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

  • Оптимізація кредитних ризиків в системі банківського кредитування суб'єктів аграрного виробництва

  • ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ

  • Розвиток системи кредитного забезпечення аграрної сфери економіки

  • Зарубіжний досвід кредитування підприємств аграрної сфери

  • ВИСНОВКИ