ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Механізми банківського кредитування в аграрній сфері

Лихварство вважають одним із чинників появи рабовласницького ладу, тому що, по-перше, лихварський кредит сприяв концентрації земельної власності в руках родової аристократії, а отже, відповідно зменшувалися земельні володіння інших членів общини; по-друге, лихварський кредит сприяв тому, що позичальники, які не могли вчасно розрахуватися за боргами, потрапляли у приватну залежність до кредитора, тобто ставали рабами.

В період рабовласницького ладу суттєво поглиблюються кредитні відносини, в яких головною рушійною силою стає бурхливий розвиток торгівлі, розширення якої призводить до появи банків як специфічних посередників.

Таким чином, на даному етапі формуються перші паростки кредитної справи: з'являються перші кредитні документи і інструменти, перші види кредиту (комерційний, банківський і державний).

Занепад кредитної справи відбувається в період руйнування перших цивілізацій та їх занепаду. Виникнення феодального ладу, який передбачав натурально-господарські принципи панування аристократії не сприяв розвитку кредитної справи, а пік розквіту припадає на епоху пізнього феодалізму.

На цьому етапі розвитку кредитних відносин важливою ознакою є вплив держави на діяльність банкірів, що проявлялось через розширення державного кредитування за рахунок банкірів, застосування механізмів регулювання банківської діяльності з метою підтримання її стабільності та запобігання лихварським зловживанням банкірів.

Існування лихварського капіталу відіграло також визначальну роль при переході від феодального до капіталістичного ладу.

На цьому етапі кредитних відносин зникають суперечності між лихварями та торгово-промисловою буржуазією через створення банківського законодавства, кредит стає одним із важливих джерел виробництва та продажу товарів і послуг. Обґрунтовано науковцями залежність норми процента за кредитом від норми прибутку, що спричинило зникнення лихварства як якісної ознаки рабовласницького та феодального ладу.

З виникненням індустріального виробництва і класичного капіталізму ... створені нові джерела позичкового капіталу, який надавався під прийнятний відсоток. На відміну від лихварства, цей капітал витрачається не для споживацької мети, а для господарювання з метою отримання прибутку.

Поступово в XIX ст. узаконену норму скасовують зовсім, відміняють і переслідування за стягнення високих відсотків. Але й після цього лихварські угоди, в яких були наявні зловживання становищем боржника, каралися законом [210].

Отже, кредит як одна з найдавніших економічних категорій виник у ті далекі часи, коли почали розвиватися виробництво і обмін товарів, а кредитні відносини охоплювали широкі верстви населення, всі соціальні групи, зумовлюючи між ними гострі суперечності і тим самим прискорюючи розвиток суспільного виробництва.

Наукові дослідження сутності і ролі кредиту в економічному житті суспільства розпочинаються наприкінці XVIII століття, коли банківська справа була досить поширеним явищем, а обсяги кредитних операцій зростали.

В XIX столітті виникли і сформувалися дві теорії кредиту: натуралістична та капіталотворча.

Засновниками натуралістичної теорії кредиту є англійські економісти А. Сміт (1723-1790 рр..) і Д.Рікардо (1772-1823 рр.).

А. Сміт є представником класичної політичної економії, яка зародилася в Англії в кінці ХУII ст. прийшовши на зміну меркантилізму. В працях А. Сміта та його послідовника Д. Рікардо класична політична економія досягла найвищого розвитку.

Основоположники натуралістичної теорії А. Сміт, Д. Рікардо об'єкт кредиту зводили до матеріальних благ, а мету і роль кредитних відносин – до перерозподілу благ в процесі відтворення.

Д. Рікардо так виразив суть натуралістичної теорії: "Я не маю ніякого уявлення про те, щоб кредит мав якесь значення при виробництві товарів; товари можуть виготовлятись тільки за допомогою праці, машин і сирих матеріалів, і якщо останні використовуються в одному місці, то вони неминуче повинні бути вилучені з іншого місця. Кредит є засобом, який по черзі переноситься від однієї особи до іншої для використання фактично наявного капіталу: він не створює капітал, він тільки визначає, як цей капітал буде застосований" [315, с.200].

Банківські операції, на думку А. Сміта, могли сприяти розвитку виробничої діяльності не тим, що збільшують її капітал, а перетворенням більшої частини існуючого капіталу в активний і продуктивний, чого не могло б бути за відсутності банків.

Натуралістичне трактування суті і ролі кредиту мало не тільки теоретичне значення, а й помітний вплив на грошову та банківську політику того часу. Цей підхід лежав в основі так званої грошової школи, представники якої відстоювали акт Р. Поля (1844р.), що обмежував випуск в Англії банкнот з низьким золотим забезпеченням. Якщо позичковий капітал є лише дзеркальним відображенням реального капіталу, то випуск банкнот повинен обмежуватись лише повним забезпеченням.

Поширення натуралістичної теорії в кінці XVIII – першій половині XIX ст. було зумовлене тим, що її представники не просто визнавали зв'язок кредиту з процесом виробництва, а виходили з первинності виробництва і вторинності кредиту. Спираючись на це науково обґрунтоване положення, вони переконливо доводили, що кредит сам по собі не може створювати реального капіталу; останній може виникнути лише в процесі виробництва. З цих же позицій представники натуралістичної теорії пояснювали зв'язок позичкового процента з прибутком, трактували його як частину прибутку, створеного в процесі виробництва, визнавали залежність норми відсотку від норми прибутку.

Вважаючи характер кредиту похідним від виробництва А. Сміт, Д. Рікардо не побачили його зворотного впливу на сферу виробництва, на оборот реального капіталу. Вони не визнавали активного впливу банків на процес відтворення, не виявили залежності відсотка від змін попиту і пропозиції на позичковий капітал, відносної самостійності руху відсотка і його впливу на зміну ринкової кон'юнктури.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізми банківського кредитування в аграрній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ
  • Методологічне забезпечення кредитними ресурсами підприємницької діяльності аграрних підприємств

  • Банківський кредит в системі фінансового забезпечення діяльності аграрних підприємств

  • Механізми кредитного забезпечення аграрних підприємств

  • Роль банківської системи України у механізмі кредитного забезпечення підприємницької діяльності аграрних підприємств

  • СТАН БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

  • Механізм функціонування банківської системи

  • Державна регуляторна політика кредитного забезпечення підприємств аграрного бізнесу

  • Кредитоспроможність як критерій надійності та фінансових можливостей аграрних підприємств

  • УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

  • Оптимізація кредитних ризиків в системі банківського кредитування суб'єктів аграрного виробництва

  • ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ

  • Розвиток системи кредитного забезпечення аграрної сфери економіки

  • Зарубіжний досвід кредитування підприємств аграрної сфери

  • ВИСНОВКИ