Розділ «Тема 4. Операції банків із залучення коштів»

3) за строками використання:

- депозити до запитання;

- депозити на визначений термін (строкові);

- ощадні вклади тощо.

Розглянемо базові характеристики основних видів депозитів:

1. До депозитів до запитання відносять кошти, розміщені у банку на розрахунковому або поточному рахунку клієнта. Вони використовуються для здійснення поточних розрахунків власника рахунку з його партнерами. На вимогу клієнта кошти з поточного рахунку в будь-який час можуть вилучатися через видачу готівки, виконання платіжного доручення, сплату чеків або векселів. Відкриття таких депозитних (поточних) рахунків відбувається за ініціативою клієнтів на підставі договору рахунку (Додаток 3). Рух коштів по рахунках до запитання відбувається безпосередньо готівкою, а також оформлюється грошовим чеком, переказом, іншими розрахунковими документами. Для покриття операційних витрат, пов'язаних з веденням поточних рахунків, банк стягує з клієнта комісійну винагороду.

Недолік депозитів до запитання для клієнтів-власників рахунків полягає у відсутності процентних доходів по рахунку або занадто низькому їх рівні.

Для банку недоліком депозитів до запитання виступає саме потенційна можливість вилучення власником грошей з рахунку.

Різновидами депозитів до запитання є кредитові залишки на контокорентних рахунках; поточний рахунок з овердрафтом; залишок коштів на кореспондентських рахунках, відкритих у даному банку іншими банками

2. Строкові депозитні вклади оформляються спеціальним договором вкладу між банком і клієнтом, в якому передбачаються всі аспекти взаємовідносин сторін, їх права і обов'язки, ступінь відповідальності за додержання умов договору, порядок вирішення спірних питань.

Різновидом строкових депозитів є депозитні і ощадні сертифікати. Депозитний сертифікат - це цінний папір, що може використовуватися його власником як платіжний засіб і обертатися на фондовому ринку і надається юридичним особам, тоді як ощадний - фізичним.

Тим самим, основою строкових депозитних вкладів є депозитний договір (договір вкладу), який засвідчує право банку управляти залученими від юридичних і фізичних осіб коштами і право вкладників отримати у чітко визначений строк суму депозитного вкладу та процентів за користування ним (Додаток 4).

У депозитній угоді передбачається: дата внесення депозиту, сума депозиту, форма зарахування коштів на депозитний рахунок, відсоткова ставка за користування депозитом, періодичність сплати відсотків, порядок повернення депозиту та відсотків після закінчення строку зберігання коштів, права, зобов'язання та відповідальність сторін тощо.

Якщо вкладник бажає змінити суму вкладу - збільшити або зменшити, то він може розірвати депозитну угоду і переоформити свій строковий вклад на нових умовах. Часткове вилучення коштів з депозиту передбачене тільки для окремих типів ощадних вкладів (пенсійних, для зарахування заробітної плати та ін.).

При достроковому вилученні коштів зі строкового депозиту банк може застосувати такі заходи:

- перерахувати проценти в розрахунку з нульової ставки (вкладник позбавляється передбачених угодою процентів, повернення вкладу (депозиту), зменшеного на суму сплачених процентів);

- процент знижується до рівня, передбаченого за вкладами до запитання (перерахування процентів та утримання їх з суми вкладу);

- перераховувати проценти виходячи з процентної ставки за фактичний термін збереження.

3. Ощадні вклади населення призначені для накопичення грошових заощаджень. Вони займають проміжне положення між строковими депозитами і депозитами до запитання. Власникові ощадного вкладу видається іменне посвідчення про внесок у формі ощадної книжки, в якій відбиваються всі операції на рахунку. Зняття коштів з ощадного рахунку здійснюється за попереднім повідомленням власника вкладу.

Відмінністю ощадних вкладів від строкових є те, що вони не мають фіксованого терміну зберігання, невеликі за мінімальним розміром, не потребують попереднього обов'язкового повідомлення про вилучення коштів власником рахунку.