Розділ 9. ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ НА ВАЛЮТНОМУ РИНКУ

У межах установлених значень нормативу ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції уповноважений банк може здійснювати такі валютні операції:

— купівлю іноземної валюти для виконання зобов'язань перед нерезидентами за власними зовнішньоекономічними договорами (контрактами), а також для виконання власних зобов'язань за виданими гарантіями, поручительствами, векселями;

— купівлю за власні кошти за дорученням клієнтів іноземної валюти для виконання їх зобов'язань перед нерезидентами за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) та зареєстрованими Національним банком кредитами (позиками), одержаними резидентами від уповноважених фінансових установ, а також від уповноважених банків та уповноважених фінансових установ, і від нерезидентів;

— купівлю іноземної валюти для виконання зобов'язань перед клієнтами за неторговельними операціями. Операції з продажу готівкової іноземної валюти в касі банку та в пунктах обміну іноземної валюти, не пов'язані з виконанням вищезазначених зобов'язань, можуть здійснюватися лише в межах суми іноземної валюти, купленої касою банку та пунктом обміну іноземної валюти;

— купівлю-продаж за іноземну валюту основних засобів і товарно-матеріальних цінностей;

— залучення коштів в іноземній валюті до статутного капіталу банку та розрахунки з резидентами і нерезидентами за іншими видами капітальних операцій;

— з погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті;

— за різницею між нарахованими, але не отриманими доходами банку та нарахованими, але не відшкодованими власними витратами банку, а також з одержання (сплати) іноземної валюти у вигляді доходів або витрат;

— з організації безготівкових розрахунків уповноважених банків з міжнародними платіжними системами за платіжними картками.

Норматив ризику загальної відкритої позиції розраховується за формулою (9.7):

де ВП — загальна відкрита валютна позиція за балансовими та позабалансовими активами і зобов'язаннями банку проводиться за всіма іноземними валютами у гривневому еквіваленті (розрахунок за звітну дату), яка визначається як сума абсолютних величин усіх довгих і коротких відкритих валютних позицій у гривневому еквіваленті окремо за кожною іноземною валютою (без урахування знака) за всіма іноземними позиціями;

РК — регулятивний капітал банку. При розрахунку нормативу ризику загальної відкритої позиції уповноважений банк приймає суму регулятивного капіталу, яка розрахована за балансом за станом на початок минулого робочого дня, що передує дню розрахунку цих нормативів.

Постановою Правління НБУ від 12 жовтня 2003 №105 "Про встановлення нових значень (лімітів) відкритої валютної позиції банку" з 2 квітня 2003 р. встановлені такі значення (ліміти) відкритої валютної позиції банку:

— ліміт загальної відкритої валютної позиції — не більше 30 %.

— ліміт довгої відкритої валютної позиції банку у вільно конвертованій валюті — не більше 27%;

— ліміт короткої відкритої валютної позиції банку у вільно конвертованій валюті — не більше 5%;

— ліміт довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку в неконвертованій валюті — не більше 3%;

— ліміт довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металах — не більше 5%.

У цьому разі встановлюється обмеження ризику окремо для довгої відкритої валютної позиції та короткої відкритої валютної позиції банку:

загальна довга відкрита валютна позиція (Н13-1) має бути не більше ніж 20 відсотків;