Розділ 9. ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ НА ВАЛЮТНОМУ РИНКУ

3) програшні опціони:

- опціони put із ціною виконання, нижчою за поточний валютний курс;

- опціони call із ціною виконання, вищою за поточний валютний курс.

У цілому основні відмінні риси валютних опціонів від звичайних форвардних контрактів такі:

- покупець (власник) опціону не зобов'язаний виконувати опціонний контракт;

- власник опціону сплачує продавцю опціону в момент придбання опціонного контракту визначену вартість опціону (премію);

- виконання опціону може бути здійснено протягом усього опціонного періоду, визначеного контрактом;

- прибутком від продажу опціону виступає його вартість, яку продавець одержує відразу після укладення опціонного контракту.

9.3. Управління валютною позицією банку

Управління валютною позицією банків, що мають ліцензію на право проведення операцій з іноземною валютою, здійснюється з метою мінімізації валютних ризиків та недопущення спекулятивного впливу на валютний курс.

Валютна позиція — це співвідношення активів і пасивів, а також позабалансових вимог і зобов'язань банку за кожною іноземною валютою, яке складається внаслідок проведення уповноваженим банком валютних операцій.

До активів та позабалансових вимог в іноземній валюті передусім належать готівкові валютні кошти, кошти на коррахунках "Ностро", кредитно-інвестиційний портфель в іноземній валюті, надані валютні гарантії, укладені строкові контракти на придбання валюти. До пасивів та позабалансових зобов'язань в іноземній валюті належать валютні депозити, отримані кредити в іноземній валюті, кошти на коррахунках "Лоро", укладені строкові контракти на продаж валюти.

Валютна позиція банку може бути відкритою або закритою. Відкрита позиція, у свою чергу, класифікується як довга або коротка.

При відкритій валютній позиції сума активів і позабалансових вимог в іноземній валюті не збігається із сумою пасивів і позабалансових зобов'язань у цій же валюті.

При закритій валютній позиції сума активів і позабалансових вимог в іноземній валюті дорівнює сумі пасивів і позабалансових зобов'язань в цій же валюті.

При довгій відкритій валютній позиції валютні активи і позабалансові вимоги перевищують валютні пасиви і позабалансові зобов'язання.

При короткій відкритій валютній позиції сума активів і позабалансових вимог в іноземній валюті є меншою від суми пасивів і позабалансових зобов'язань у цій же валюті.

Уповноважений банк набуває право на відкриту валютну позицію з дати отримання ним від Національного банку дозволу на здійснення операцій із валютними цінностями і втрачає це право з дати відкликання ліцензії Національним банком та/або припинення дії дозволу на здійснення операцій із валютними цінностями.

З метою зменшення валютного ризику в діяльності банків Національний банк установлює норматив ризику загальної відкритої позиції банку, у тому числі обмежується ризик загальної довгої відкритої валютної позиції банку і ризик загальної короткої відкритої валютної позиції банку.

Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції уповноваженим банком розраховується за формою, наведеною в Правилах організації фінансової та статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затвердженою постановою Правління Національного банку від 19 березня 2003 р. № 124, зі змінами. Валютна позиція уповноваженого банку визначається щоденно, окремо щодо кожної іноземної валюти.