Розділ «ЧЕРВОНЕ І ЧОРНЕ»

Якогось дня мадемуазель Еліза пішла у Вер’єр — у неї там була якась справа в суді. Вона зустріла пана Вально, дуже сердитого на Жульєна. Покоївка тепер ненавиділа гувернера і часто базікала про нього з Вально.

— Ви мене погубите, пане, якщо я вам скажу всю правду, — сказала вона Вально. — Адже пани завжди одні одних захищають, коли доходить до чогось важливого... А слугам, коли вони щось скажуть, ніколи не прощають.

Після цього пустопорожнього вступу, який нетерплячий і зацікавлений пан Вально зумів скоротити, він почув речі, дуже образливі для свого самолюбства.

Ця жінка, найблискучіша на цілу округу, жінка, якій він протягом шести років виявляв стільки уваги, і — собі на горе — так, що всі це бачили й знали, ця гордячка, що часто своїм зневажливим ставленням примушувала його червоніти, взяла собі в коханці отого ремісника, що вдає гувернера. На довершення образи, завданої директорові притулку, пані де Реналь, виявляється, нестямно кохає цього юнака. «Сказати правду, — додала покоївка, зітхнувши, — пан Жульєн не дуже і впадає за нею; до нашої пані він так само байдужий, як і до інших».

Еліза вперше помітила любовний зв’язок пані з гувернером тільки в маєтку, але вона переконана, що ця історія тягнеться вже давно.

— Через неї він, звичайно, й відмовився одружитись зі мною, — додала вона гірко. — А я ж бо, дурна, ходила до пані питати поради, просила її побалакати з гувернером.

Того ж вечора пан де Реналь одержав з міста разом з газетою довгого анонімного листа, в якому його найдокладніше сповіщали про те, що відбувається в його домі. Жульєн побачив, як він зблід, читаючи цього листа, написаного на синюватому папері, і з люттю поглядаючи на гувернера. Цілий вечір пан мер був чимось збентежений, і Жульєн марно підлещувався до нього, розпитуючи про родовід найзнатніших родин Бургундії. 

XX. АНОНІМНІ ЛИСТИ

Do not give dalliance

Too much the rein;

The strongest oaths are straw

To the fire i’the blood.

Tempest[11]

Коли вони опівночі виходили з вітальні, Жульєн знайшов хвилинку й сказав своїй подрузі:

— Сьогодні нам не слід зустрічатись, ваш чоловік щось підозрює; я готовий заприсягтися, що отой довгий лист, над яким він так зітхав, анонімний.

На щастя, Жульєн зачинився на ключ у своїй кімнаті. У пані де Реналь з’явилась нестямна думка, що побоювання Жульєна — тільки привід, щоб їм не зустрітись сьогодні. Вона зовсім утратила голову і в звичайну годину пішла до нього в кімнату. Почувши кроки в коридорі, Жульєн відразу загасив лампу. Хтось намагався відчинити двері. Хто це був? Сама пані де Реналь чи її ревнивий чоловік?

На другий день рано-вранці куховарка, що прихильно ставилась до Жульєна, принесла йому книгу; на обкладинці її італійською мовою було написано: guardate alla pagina 130[12].

Жульєн здригнувся від такої необережності; він поспішив розгорнути книгу на сто тридцятій сторінці й знайшов пришпилений лист, написаний поспіхом, змочений слізьми і з безліччю орфографічних помилок. Звичайно пані де Реналь старанно додержувала всіх правил правопису, і ця дрібниця так його розчулила, що він навіть забув про жахливу необережність своєї коханки.

«Ти не схотів мене пустити до себе минулої ночі? Бувають хвилини, коли мені здається, що я ніколи не знала, що робиться в глибині твоєї душі. Твої очі мене лякають. Я боюся тебе. Боже мій! Невже ти мене ніколи не кохав? В такому разі хай мій чоловік дізнається про наші стосунки, хай він замкне мене навіки в неволі, в селі, далеко від моїх дітей. Може, така воля Божа. Я скоро помру. Але ти — невже ти будеш таким жорстоким!

Отже, ти не любиш... Тобі набридли мої безумства, мої вічні докори сумління? Безбожник! Ти хочеш мене згубити? Ось найпростіший спосіб. Покажи цей лист усім у Вер’єрі або краще покажи його тільки панові Вально. Скажи йому, що я тебе люблю, — ні, боронь тебе Боже від такого блюзнірства, ти скажи йому, що я тебе обожнюю, що життя почалося для мене тільки з того дня, відколи я тебе побачила, що навіть у найбезумніших мріях юності я не уявляла собі такого щастя, яке ти мені дав. Ти знаєш, що я пожертвую для тебе навіть значно більшим.