– А на сіннику?
– Він же зв’язаний, як йому на сінник забратися?
– Дурна макітра! Якби він не розв’язався, був би на місці. Шукайте на сіннику. Викресати вогню!
Знову бризнули в темряву іскри. Звістка миттю облетіла всіх вартових. До хліва, як це завжди в таких випадках буває, поспішно збігся народ; почулися поквапливі кроки, поквапливі запитання і ще більш скорі відповіді. Як шабельні удари в бою, посипалися зусібіч поради:
– На сінник! На сінник!
– А ти постережи зовні!
– Отамана не будити, а то біда буде!
– Нема драбини!
– Неси іншу!
– Нема ніде!
– Збігай у хату, може, там є…
– У, лях проклятий!
– Давайте з кутків на дах і по даху на сінник.
– Не вийде, карниз широкий і дошками знизу підшитий.
– Несіть піки. По них і зійдемо. Ох, пес!.. Драбину втяг за собою!
– Принести піки! – загримів голос Голодого.
Одні побігли за піками, інші, задерши голови, стовпилися під сінником. Розсіяне світло і до хліва вже просочилося крізь відчинені двері, в напівтемряві стало видно квадратний лаз на сінник, чорний і німий.
Знизу доносились окремі голоси:
– Гей, пане шляхтич! Спускай драбину та злазь. Усе одно тобі не втекти, навіщо людям клопоту завдаєш! Злазь! Злазь!
Тиша.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вогнем і мечем» автора Генрих Сенкевич на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга“ на сторінці 40. Приємного читання.