Розділ «Частина перша»

– Миколаю, полагодь вогонь, – сказала княгиня.

Молодий князь виконав прохання.

– Ну як? Обіцяєте? – запитав Богун.

– Треба Олену запитати.

– Нехай вона говорить за себе, а ви за себе. Обіцяєте?

– Обіцяємо! – сказала княгиня.

– Обіцяємо! – повторили князі.

Богун раптом підвівся і, звернувшись до Заглоби, сказав гучним голосом:

– Вельмишановний Заглобо! Попроси й ти дівку, може, тобі теж пообіцяють.

– Ти що, козаче, п’яний? – вигукнула княгиня.

Богун замість відповіді дістав листа Скшетуського і, повернувшись до Заглоби, сказав:

– Читай.

Заглоба взяв листа і в німій тиші почав читати. Коли він закінчив, Богун склав на грудях руки.

– Так кому ж ви дівку віддаєте?

– Богуне!

Голос отамана зробився схожим на зміїне шипіння:

– Зрадники, собаки, негідники, юди!..

– Гей, синки, беріть шаблі! – крикнула княгиня.

Курцевичі заразом кинулися до стін і похапали зброю.

– Вельмишановні панове! Спокійно! – закричав Заглоба.