Розділ «Зі збірки «Золото тигрів» (1972)»

цей простір твій — ти його владар повний.

Іст-Лансінг[40]

Дні та ночі

переплетені (interwoven) пам'яттю й страхом,

страхом, що є різновидом надії,

пам'яттю — так ми звемо шпарини в дитячому забутті.

Мій час був завжди дволиким Янусом,

що дивиться на захід і схід;

сьогодні я хочу оспівати тебе, найближче майбутнє.

Краї Святого Письма та сокири,

дерева, на які я дивитимусь, але їх не побачу,

вітер з птахами, яких я не знаю,

прохолодні приємні ночі,

що минуть, поринувши в сни і, можливо, в вітчизну,

світляні ключі й двері, що обертаються, —

вони з часом зробляться звичними,

пробудження, коли я казатиму: сьогодні є сьогодні,

книги, які пізнає моя рука,

друзі й подруги, які будуть голосами,

жовті піски заходу — єдиний колір, що лишився мені,