На землях хитких, які випаровують літо,
у білому мреві невидима сходить днина.
Вона полог ночі простромить несамовито
і берег запалить, і жаром дихне рівнина.
А ніч прадавня глибока — мов глечик, що воду
лиш всотує. По ріці брижі йдуть неозорі.
В індіанськім каное, задивившись на зорі,
людина палить сигару й вдихає свободу.
Одвічні сузір'я димок огортає сивий,
минулого й назви немає в цієї миті.
І світ — лиш кілька непевностей, лиш дух щемливий.
Найперша ріка. І найперша людина в світі.
Майже Страшний суд
Мій провулок знічев'я живе й віддається
мінливостям ночі.
Ніч — довге й самотнє свято.
В глибині душі я собою пишаюсь.
Літописець світу цього,
я засвідчив його неповторність.
Я оспівав вічне: примхливий місяць, любов,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вибрані поезії» автора Хорхе Луїс Борхес на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зі збірки «Місяць навпроти» (1925)“ на сторінці 2. Приємного читання.