Розділ «Йоун Колфер Список бажань»

Це не могло бути направду. Це не могло статися з нею. Чотирнадцятирічні не помирають; вони входять у період негараздів і переростають його.

Меґ бачила все в подробицях. Червоні розжарені бісівські очі тунельних істот. Сріблястий виблиск зубців на їхніх вилах. Задоволення від якісно виконаної роботи у їхніх посмішках.

Ригачка перелякано заскавулів і став щодуху розмахувати руками, наче це могло його врятувати. Меґ приготувалася.

Перед ними постали ворота до пекла — такі ж величезні, як і сонце, і такі ж гарячі. Меґ стисла кулаки. Вона не здасться так легко.

А далі напрям, у якому вона рухалася, змінився. Один легенький поштовх справа, однак достатній, щоб віднести її до нижчих ділянок тунелю. Віддих полегшення вихопився з її грудей. Чистилище, лімб, реінкарнація — байдуже. Будь-що було краще за те, що чекало на неї в кінці червоного тунелю.

А ось сполуці Ригачки з Раптором не пощастило. Вогненна течія вмить підхопила це створіння, і воно зникло в пекельному жерлі.

Меґ не мала часу перейматись долею свого напарника. Сила, що скеровувала її, раптом щезла, Меґ рухалася за інерцією. Перед нею з’явилася тунельна стіна. Вона здавалась м’якою. М’якою і голубою. Ну, будь ласка, хай буде м’якою…

Куди там! Меґ врізалась у неуникну поверхню. На Землі ця швидкість була б чотири тисячі кілометрів за годину. Не те щоб швидкість аж так важила у світі духів, де кінетика всім до самої лампочки. Але не скажеш, що не боляче.

Розділ 2

Мертва-мертвісінька

Диявол був не в гуморі.

— Двоє, — сказав він, тарабанячи манікюром по лоптопу. — Я сподівався, що сьогодні буде двоє.

Вельзевул нервово засовався.

— Їх двоє, Повелителю… ну, майже двоє. Вони… е… воно… е-е-е… у дев’ятнадцятому рові.

— Двоє людей! — прогарчав Сатана, крихітні блискавки спалахували поміж його рогами. — Не один юнак і його пес! І як, скажи, собака потрапив сюди?

— Вони… перемішались… е-е-е… докупи. Щасливий випадок, — затинався його ад’ютант, пильно дивлячись у монітор. — Хлопчисько справжній бісівський послідовник. Дуже вражаючий людський цикл. Бешкети, знущання над тваринами, крадіжки і нарешті вбивство. Сторінка з вироками така ж довжелезна, як і ваш хвіст. А собака — справжній цербер Сатани. Ціни на ін’єкцію проти правцю підскочили за перші п’ятнадцять хвилин.

Володаря Темряви перелік не вразив.

— Він зануда.

— Собака?

— От кретин! Хлопець! Працює без уяви і невишукано!