Розділ «Йоун Колфер Список бажань»

Почувши таке, навіть Лоурі зрозумів, що з нього глузують.

— Вас ніколи не вчили поважати старших?

— Якби мені платили по фунту щоразу, як я чую ці слова…

Не кажи мені нічого, думала Меґ.

— Ці старі чуваки найдоставучіші. Намагаються пролізти на кожну більш-менш популярну передачу. Ну ж бо, геть звідси, доки я не викликав поліцію.

Лоурі поправив краватку.

— Хіба я схожий на чоловіка, який будь-що хоче скрізь пролізти?

Охоронець почухав свою колючу потилицю.

— Убери пень — буде хорошень. Я, наприклад, маю найвищий бал з курсу середньовічної поезії у Тринітському коледжі.[7]

Меґ вирішила, що час утрутитись.

— Використовуй можливості думки, Лоурі.

— Перепрошую.

Глухенький, подумав Деззі.

— Я сказав, убери пень — буде хорошень.

— Та не ти!

— Не я? А хто ж?

— Скажи йому, Лоурі.

— Скажи йому — що?

— Скажи що — кому?

Справа заходила в глухий кут. Меґ схилилась до Маккола.