Розділ «Йоун Колфер Список бажань»

— Кльово. Бути одруженим так довго.

— Кльово? — пирхнув старий. — Добре тобі казати, бо ти не була з нею одружена. Вона пила по-чорному і скурювала по шістдесят цигарок за день. Як гадаєш, чому я живу в цій глушині? Це ледащо пропило все, що ми мали, в тому числі меблі.

— Мабуть, вона померла від пияцтва? — мовила Меґ, намагаючись укласти в слова усю свою співчутливість і дорослість.

Лоурі кивнув головою.

— Майже. Якось вона прийшла додому п’яна як чіп і випила засіб для миття туалету, ненароком.

Тепер уже Меґ вдивлялася в Макколове обличчя, остерігаючись приколів. Та ні, старий не кепкував.

— Я саме збирався дати лад своєму життю, коли ввірвалися ви двоє зі своїм вовцюгою.

Меґ пригадала тунель.

— О, ми платимо за наші злочини за повною програмою. Повір мені.

— Той хлопець… Він у… Ну, ти знаєш, про що я. Там унизу?

— Ага, — кивнула головою Меґ.

— А що дісталося тобі?

— Осьдечки слухаю тебе.

— Ха-ха-ха. Майже смішно. Добре, що ти так легко сприймаєш смерть.

Меґ зітхнула.

— Я й досі жива. Тільки по-особливому. Я не багато встигла за життя, в’їжджаєш?

Лоурі приречено кивнув головою. Він знав цей стан.

— Можна тебе дещо спитати?

Лоурі нерішуче кивнув головою.

— Спробуй.