Розділ «Йоун Колфер Список бажань»

— Кх… кх-кха, — закашляв він.

— Прошу, — буркнула Меґ, згинаючи пальці.

— Я… кх-хи… тобі не дякую, ти, злочиннице.

Меґ закліпала:

— Та я ж тільки…

Лоурі махав кулаком, лежачи на підлозі.

— Ти тільки — що? Ти тільки вдерлась до моєї хати і відтягла свого пса від моєї ноги!

— То не мій…

— Зробивши мене калікою на все моє нещасне життя.

— Ти зараз тут. Годі гнати!

— Годі гнати?

— Принаймні ти не мертвий, — гостро й трохи зверхньо відповіла Меґ. — А я розпласталася на твоєму гальмовому газовому бакові.

Лоурі замовк. Дівчинка мала рацію. Якщо це дівчинка. Якщо йому все це не сниться. Галюцинації через брак кисню. Шафа впала на груди.

— Хто ж ти тоді? Ангел?

Меґ пирхнула:

— Навряд. Я ніщо. Між раєм і пеклом. Така собі міжсвітенниця. Ось чому я мусила повернутись. Щоб допомогти тому, проти кого згрішила, як каже той блакитношкірий прибиральник.

Лоурі трохи розгубився. Блакитношкірі прибиральники і міжсвітенники. Що вона оце верзе? Хто знає цю молодь? Увесь цей реп і кульчики в пупках; Лоурі ніколи не міг зрозуміти звичайних дітей, а вже за привидів годі казати. Але дещо з того, що вона сказала, він розчовпав.

— То що, рай існує?

Меґ знизала плечима.

— Очевидно. Усе залежить від кольору твоєї аури. Червоний чи блакитний. Чи фіолетовий, як у мене.