ДОЛЬМАНСЕ. О незрівнянна гепа, я ще ніколи такої не грав! Вона гідна самого Ганімеда! А ви, Ежені, беріться за діло, посприяйте, щоб Огюстен чимскоріше мене настромив.
ЕЖЕНІ. Ось він, я вам його піднесла. (До Огюстена.) Любий красунчику, ти бачиш дірочку, в яку тобі слід пропхатися?
ОГЮСТЕН. Та бачу, бачу… Це не дірочка, а справжня діра… Принаймні сюди мені буде куди легше встромити його, аніж у вашу гепку, мамзель. Цьомніть мене гарненько, щоб він легше увійшов.
ЕЖЕНІ (цілуючи його). О, скільки хочеш, ти такий свіженький!.. Але штовхай його, штовхай… О, голівка вже там! Бачу, що й решта не забариться…
ДОЛЬМАНСЕ. Пхай його, пхай, любий друже… Роздери мене, якщо так треба… Ти тільки глянь, моя гепа на все готова. О, прокляття! Яка товста гирлига! Такої я ще не приймав… Скільки дюймів залишилося зовні, Ежені?
ЕЖЕНІ. Не більше двох!
ДОЛЬМАНСЕ. То одинадцять уже в моїй гепі? Яка насолода! Він розриває мене, ой, не можу! А ти, шевальє, готовий?
ШЕВАЛЬЄ. Помацай і сам скажи, готовий він чи не готовий!
ДОЛЬМАНСЕ. Ану, дітоньки, зараз я вас поженю… Як любо мені взяти участь у цьому божественному акті кровозмішання! (Встромляє інструмент шевальє у передок його сестри.)
ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ. О, мої друзі, то тепер мене трахають і ззаду, і спереду… О, прокляття!.. Яка божественна втіха!.. Найсолодша з усіх насолод!.. Трахайте мене, трахайте! Як я шкодую жінок, котрі не куштували цих ласощів! Танцюй на мені, Дольмансе, танцюй!.. Штовхай мене, щоб я з розгону настромлялася на меч свого брата, а ти, Ежені, дивись; дивись, як віддаюся я пороку, вчись у мене смакувати його самозабутньо, втішатися ним з витонченою радістю… Дивись, любове моя, дивись, скільки поганих діянь творю я водночас: скандал, звабу розпусту, кровозмішання, подружню зраду, педерастію! О Люцифере! Єдиний боже, якому я готова віддати душу, надихни мене новими бажаннями, запропонуй моєму серцю нові збочення і побачиш, з яким захватом я їм віддамся!
ДОЛЬМАНСЕ. О створіння, сповнене любострастя! Як витискаєш ти з мене сім'я, як готуєш його виверження в ніжному теплі своєї гепи!.. Ось-ось воно бризне… Ежені, підстьобуй вершника, який мене осідлав! Здавлюй йому боки, розчахуй сідниці — ти вже опанувала мистецтво оживляти пригаслі жадання… Одна твоя близькість надасть снаги прутневі, який у мені гуляє… Отак, отак, відчуваю, як він ожив… О, шельмо, ти теж скоро попробуєш цього інструмента, якого я спочатку хотів привласнити тільки для своєї гепи… Шевальє, ти вже готовий, я відчуваю… Зачекай мене!.. Зачекай нас!.. О, друзі мої, доходьмо разом… Це єдине щастя, яке можна спізнати в цьому житті…
ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ. Ой, пхайте, пхайте, пхайте! Доходьте, коли хочете… щодо мене, то я вже! О боже, в чиє ім'я я трахаюся!.. О, святий повелителю педерастів! Я спускаю… Залийте мене сім'ям, друзі мої… залийте вашу повію… бризніть струменями спіненого соку в саму глибінь її розпаленої душі… Вона й існує тільки для того, щоб усмоктувати його!.. Ой-ой! Ой-ой! Ой-ой!.. Пхайте!.. Пхайте!.. Яка жагуча, яка солодка хіть!.. Я горю, я вмираю!.. Ежені, дай-но я тебе поцілую, дай-но я тебе з'їм, дай-но висмокчу з тебе твій сік, випускаючи свій!..
(Огюстен, Дольмансе і шевальє утворюють із нею хор. Щоб уникнути одноманітності, ми не станемо наводити тут їхні вигуки, бо в такі моменти всі вигукують одне й те саме.)
ДОЛЬМАНСЕ. Такої насолоди я ще, мабуть, не переживав! (Показуючи на Огюстена.) Цей звір залив мене спермою!.. Але і я для вас не поскупився, пані!
ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ Ой, і не кажіть. Я в ній мало не втопилася.
ЕЖЕНІ (кидається в обійми подруги і лащиться до неї). Ти казала, що вчинила безліч гріхів, моя люба! А я? Мені теж, може, хочеться! Якщо завжди я отак дивитимусь та облизуватимусь, то небесна кара мені не загрожує.
ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ (вибухаючи сміхом). Ох, і пустунка!
ДОЛЬМАНСЕ. Вона чарівна!.. Ходіть сюди, моя дівчинко, я вас покараю. (Ляскає її по гепі.) Поцілуйте мене, скоро надійде і ваша черга.
ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ. Надалі, брате, нам слід зайнятися нею і тільки нею. Оглянь її уважно, це твоя здобич. Роздивися добре цю чарівну цноту, сьогодні вона дістанеться тобі.
ЕЖЕНІ. Ой, не хочу, щоб мене грали спереду. Це буде боляче. Через зад, як робив мені Дольмансе, будь ласка, скільки бажаєте.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Будуарна філософія» автора Маркіз де Сад на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДІАЛОГИ, призначені для виховання молодих панночок“ на сторінці 24. Приємного читання.