Розділ «Частина 3 Вершник апокаліпсису»

Скляне прокляття

— Що за чортівня! Ти тільки глянь! — Гаррі вказав на атакувальників, які розтяглися довгою вервечкою. — Їх набагато більше, ніж я очікував. Мінімум людей із тридцять. Гадаю, нам іще пощастило, що ми вирвалися з оточення.

— Можливо, хтось іще в Тімбукту запримітив нас і сповістив кочівників про наш загін?

Макс замислився:

— Спочатку я вирішив, що їх цікавлять лише коні, але тепер розумію, що вся справа у зброї. Для цих войовничих молодиків наш арсенал — справжній скарб. — Він похитав головою. — Бісова зброя! Через неї завжди вскочиш у якусь халепу.

— І що ж нам тепер робити?

— Чекай, ось я подивлюся.

Макс витяг із нагрудної кишені бінокль і уважно оглянув позиції супротивника. Метрів за сто нижче на схилі, за піщаним пагорком, лежав чоловік, який і за одягом, і за поведінкою дуже вирізнявся з-поміж решти воїнів. Серед коричневих і чорних накидок рядових берберів його просторий одяг сяяв сліпучою білизною, а хустку на голові було оперезано темно-синім кільцем, що нагадувало діадему. Його зброя теж була не з простих — рушниця з довгим прикладом, інкрустованим слоновою кісткою і прикрашеним коштовним камінням.

— Що то за один, як ти гадаєш? — прошепотів Макс.

Гаррі вихопив у нього бінокль.

— Схоже, це їхній ватажок. Подивись лишень, як його всі оберігають. Якби нам удалося підстрелити цього типа, то й поєдинок би виграли. Ти ж гарний стрілець, Максе. Лише один постріл — і всі проблеми позаду.

— Ти хочеш сказати, що я маю стріляти йому в спину? Забудь! Щоб я навіть і не чув про це!

Гаррі глузливо здійняв брову.

— Можливо, ти ще не помітив, але бербери ось-ось здеруть із нас шкури. Не знаю, скільки ще зможуть протриматися наші хлопці. А з власної волі ці дикуни нізащо нас не відпустять, навіть якщо ми їх дуже чемно проситимемо.

Пеппер мовчав. Він розумів, що друг правий, та все його єство заперечувало проти холоднокровного пострілу в незахищену спину людини, якою б вона не була.

Та цієї миті сталося щось незрозуміле, й це різко змінило перебіг подій. Пролунав глухий вибух. Вогняна куля спалахнула над пустелею, здійнявши вгору стовп піску. Бедуїни заметушилися. Кілька людей кинулися до проводиря, обмінялися з ним кількома словами й знову повернулися на попередні позиції.

— Що це було? — запитав Макс.

— Мабуть, містер Уїлсон вирішив удатися до більш суворих заходів. Якщо я не помиляюся, це динаміт.

Макса просто жаром обсипало. Якщо вже Уїлсон вирішив застосувати бомби з динамітом, то справи кепські.

— Навряд чи це допоможе, — пробурмотів він. — Метати їх влучно, щоб вразити ціль, майже неможливо.

— Глянь, бербери змінюють позиції! — вигукнув Гаррі. — Вони обкопуються й шукають надійніших укриттів. Так вони протримаються хоч цілий день, а тим часом перестріляють усіх наших. Якщо, звісно, ти так і не спроможешся поцілити їхнього ватажка. Та коли вже тобі так не до душі ця справа — давай-но я спробую. Щоправда, стрілець із мене нікудишній, але що поробиш — дай сюди рушницю!

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Скляне прокляття» автора Тімайєр Томас на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина 3 Вершник апокаліпсису“ на сторінці 3. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи