Розділ «ЧАСТИНА ДРУГА СААС-ФЕ»

Фальшивомонетники

— Я вірю в те, що ти мені кажеш, коли воно справжнє.

— А звідки ти знаєш, коли воно справжнє? Я ж тобі повірив, коли ти розповідала мені про янголів. Скажи-но, Броню, ти віриш, що якби я дуже молився, то теж побачив їх?

— Можливо, ти побачиш їх, якщо відмовишся від своєї звички брехати і якщо Бог захоче показати тобі їх. Але Бог тобі їх не покаже, якщо ти попросиш їх у Нього лише для того, щоб подивитися на них. Існує багато чудових речей, які ми побачили б, якби не були такими лихими.

— Броню, ти не лиха, тому ти й можеш бачити янголів. А я завжди буду лихим.

— А чому ти не хочеш перестати бути лихим? Хочеш ми ходитимемо вдвох до (тут вона назвала місце, якого я не знав) і там удвох благатимемо Бога та Святу Діву, щоб Вони допомогли тобі перестати бути лихим?

— Хочу. Ні, не хочу. Послухай-но. Ми знайдемо палицю, ти візьмешся за один її кінець, а я за другий. Я заплющу очі й обіцяю тобі не розплющувати їх доти, доки ми туди не прийдемо.

Вони трохи відійшли і коли вже спускалися сходами, я почув, як Борис сказав:

— Ні, ні, не за цей кінець. Почекай, я його витру.

— Навіщо?

— Бо я до нього доторкнувся.

Пані Софроницька підійшла до мене, коли я доїдав свій сніданок і шукав якийсь привід, щоб підійти до неї. Я був здивований, побачивши, що вона тримає в руках мою останню книжку. Вона запитала, усміхаючись напрочуд приязною усмішкою, чи має вона приємність розмовляти з автором книжки, яку щойно прочитала і про яку відразу заговорила, намагаючись дати їй свою оцінку. Її судження, як у своїй похвальній, так і в критичній частині, здалося мені розумнішим, аніж ті, які я зазвичай вислуховую, хоча її погляд аж ніяк не можна було назвати літературним. Вона сказала мені, що її цікавлять майже виключно питання психології і все те, що може освітити новим світлом людську душу. Але як рідко зустрічаються, сказала мені вона, поети, драматурги або романісти, які вміють не задовольнятися наперед заготовленою психологією (єдиною, сказав я їй, яка може задовольнити читачів).

Мати малого Бориса довірила їй свого сина на час вакацій. Я остерігся повідомити їй про причини, які спонукали мене зацікавитися ним. «Він дуже делікатний, — сказала мені пані Софроницька. — Товариство матері його абсолютно не задовольняє. Вона хотіла приїхати до Саас-Фе з нами. Але я погодилася заопікуватися хлопчиком лише в тому разі, якщо вона цілком довірить його моїм турботам. Якщо ні, то я не можу взяти на себе відповідальність за його лікування».

— Ви тільки уявіть собі, пане, — провадила лікарка, — що вона тримає цього малого у стані постійної екзальтації, а це сприяє тому, що в ньому вибухають надзвичайно шкідливі нервові сплески. Після смерти батька дитини, ця жінка сама мусить заробляти на прожиток собі та синові. Вона була лише піаністкою, і, мушу сказати, дуже талановитою. Але її витончена гра не могла сподобатися грубій публіці. Тоді вона вирішила виступати як співачка на концертах, у казино, на сцені. Вона приводила Бориса у свою ложу. Думаю, що штучна атмосфера театру значною мірою сприяла тому, що нерви в хлопчика розладналися. Мати дуже любить його. Але, правду кажучи, було б бажано, якби він більше з нею не жив.

— А що в нього таке? — запитав я.

Вона засміялася.

— Ви запитуєте, як точно називається його хвороба чи не так? О, ви багато довідаєтеся, якщо я вам повідомлю її звучну і вчену назву.

— Просто розкажіть, що йому дошкуляє.

— Йому дошкуляють чимало всіляких дрібних прикростей — нервовий тик, дивні вихватки, а це означає, що перед нами дитина з розладнаними нервами, які лікуються насамперед відпочинком на природі та суворим дотриманням гігієни. Само собою зрозуміло, що здоровий організм зміг би дати раду всім цим невеличким проблемам. Але якщо слабкість сприяє їхньому розвитку, то не можна стверджувати, що вона причина їхнього виникнення. На мою думку, вони завжди починаються з першого потрясіння, що сталося внаслідок певної події, яку дуже важливо відкрити. Якщо хворий усвідомить, у чім причина його стану, то, можна сказати, він уже наполовину одужав. Але найчастіше ця причина губиться в його пам’яті; можна сказати, ховається в затінку хвороби. Саме в тій схованці я й намагаюся її знайти, щоб вивести її на повне світло, тобто в поле видимости, якщо висловитися більш науково. Я вважаю, що ясний погляд прочищає свідомість, як промінь сонячного світла очищає застояну воду.

Я розповів Софроницькій про розмову, яку підслухав напередодні і яка давала мені підстави вважати, що Борис далекий від цілковитого одужання.

— До цього можна додати, що і я дуже далека від того, аби знати про минуле Бориса все, що мені необхідно знати. Я розпочала своє лікування зовсім недавно.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фальшивомонетники » автора Жід А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ДРУГА СААС-ФЕ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи