— Одного разу ексополог читав нам лекцію, теревенив про інопланетних почвар і чудовиськ.
— Так. Грубо кажучи, вона вивчає саме їх. Це наука, що досліджує чужі форми життя, і, звичайно ж, для нас ви, гомо сапієнс, чужа форма… — Він швидко сховався за гілкою, бо Білл підняв пістолет.
— Як ти смієш таке казати, поганцю!
— Вибач, просто така в мене манера розмовляти. Коротше кажучи, оскільки я спеціалізувався на вивченні вашого виду, мене заслали шпигуном, примусово, але це та жертва, на яку доводиться йти під час війни. Проте, побачивши тебе тут, я пригадав, що є безліч питань, на які я не можу знайти відповідь, і чимало невирішених проблем, тож я був би дуже вдячний, якби ти допоміг мені, звісно тільки в інтересах науки.
— Наприклад? — підозріливе спитав Білл, спорожнюючи пляшечку й кидаючи її в кущі.
— Ну… для початку нескладне запитання: які почуття викликають у тебе чінгери?
— Смерть усім чінгерам!
Маленька авторучка ковзнула по дощечці.
— Але ж тебе привчили так говорити. Які в тебе були почуття до призову на військову службу?
— Я й не думав про ніяких чінгерів, — краєчком ока Білл бачив, що листя над ними підозріло ворушиться.
— Чудово! Тоді, можеш ти пояснити мені, хто саме ненавидить чінгерів і веде війну, аби нас знищити?
— Гадаю, ніхто насправді не ненавидить чінгерів. Просто довкола немає більше нікого, з ким можна воювати, тож ми воюємо з вами.
Листя розсунулося, і між ним з’явилася велика пласка голова, позираючи вузенькими, наче шпаринки, очима.
— Я так і знав! І тут ми підходимо до дуже важливого питання. Чому ви, гомо сапіенс, любите воювати?
Біллова рука міцніше стисла зброю: за спиною Трудяги Бігера безгучно опустилася страхітлива голова, приторочена до зміїного тулуба у фут завтовшки і нескінченної довжини.
— Воювати? Не знаю, — мовив Білл, загіпнотизований безгучним наближенням велетенської змії. — Гадаю, тому, що нам це подобається, я не можу знайти іншої причини.
— Вам це подобається? — запищав чінгер, підстрибуючи від збудження. — Жодна цивілізована раса не може любити війну, смерть, убивства, насильство, тортури, біль, якщо називати лише кілька із супровідних факторів. Ваша раса не може бути цивілізованою!
Змія метнулася блискавкою, і чінгер Трудяга Бігер, ледь чутно зойкнувши, зник у вкритому шпичаками горлі.
— Так… гадаю, ми просто не цивілізовані, — сказал Білл, тримаючи пістолет напоготові, але змія, не зупиняючись, повзла вниз.
Метрів п’ятдесят її тулуба проплазувало мимо, перш ніж майнув хвіст і вона зникла із зору.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Білл - Герой Галактики» автора Гаррі Гаррісон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КНИГА ТРЕТЯ Е — МС2, АБО ПАДІННЯ“ на сторінці 12. Приємного читання.