Слуги правосуддя

- Лейтенанта сьогодні відсторонили від роботи для самовизначення, - Сказала станція. - Вона дійсно повинна була відпочивати. Лікар стривожений моєю доповіддю про стан лейтенанта і тільки що прописав їй тижневий відпочинок, і наказав привести її у лікарню якомога швидше, за допомогою службовців в разі потреби. Я не знаю, як ви звикли робити справи, але ми ставимося до медичних вимог дуже серйозно.

Це відбулося тоді, коли Мак виринув з підпростору.

17

У той момент, коли ми побачили сонце Айзек-системи, Мак простягнув руку, щоб знайти Тісарват і Сейварден. Тісарват не вдалося знайти взагалі. Знайшлася Сейварден, яка стояла і плакала, безпорадна і розлючена, в офісі губернатора системи поруч зі станційним адміністратором Клер, Анаандер Міанаї стояла далі за столом і продовжувала говорити,

- На борту Меча Гурат абсолютно кваліфікований медик.

Знайдено зовнішні архіватори. Витягнуті з них дані показали мені, поки я сидів у кріслі капітана, в запаморочливо стислий час основні моменти: зображення, звуки, емоції. Майже на межі швидкості для мене, щоб зрозуміти. Але я отримав висновок - “Меч Атагаріс” вистрілив по станції і ракета досягне Садів через вісім годин; Тісарват і Дев’ята були на борту “Меча Гурат” і ми знали про них дуже мало; спроба Сейварден убити Анаандер Міанаї не вдалося, і до того ж у Анаандер опинився пістолет пресгер. Але Сейварден була живою, як і Друга і Четверта, які тепер у складі аварійних бригад підсилюють секції дверей, оточуючих Сади і Сад-сектор. В офісі губернатора станційний адміністратор Клер сказала Анаандер Міанаї,

- Наш лікар вже знайомий з медичною історією лейтенанта Сейварден. Звичайно, ви не думаєте, що вона може утекти якимось чином?

Сейварден вдалося припинити схлипування. Вона витерла очі тильним боком руки в рукавичці.

- Ви негідник! - сказала вона. І повторила. - Негідник! У вас є все, що ви хочете. Ви нічого не отримаєте від мене, бо я не маю того, що вас цікавить.

- Я не суддя Торен, - сказав Анаандер.

- Не хочете визнавати власну г… помилку, хіба ні? - відповіла Сейварден. - Я поговорила з вами. І збираюся піти у лікарню. - Вона повернулась і вийшла з кабінету.

***

- Сфена, - сказав я, все ще сидячи у кріслі, все ще переглядаючи з половинною увагою зображення, які корабель витяг з архівів і тепер згодовував мені. - Де ви, насправді?

- У своєму ліжку, - сказала Сфена, Мак передав її слова до мого вуха. - Де я ще можу бути?

- “Меч Атагаріс” вистрілив по Станції. Узурпатор планує замінити на Айзек-станції ядро АІ, і ніхто, здається, не в змозі зупинити її намір знищити станцію цілком. Де ваш корабель? Він досить близько, щоб допомогти? - Ймовірно, не було нічого, що Сфена могла би зробити, навіть якби її корабель був поблизу, але у Анаандер не було ніякої інформації на цей рахунок. Сфена може, якщо не може нічого іншого, по крайній мірі, виглядати загрозою.

- Хочете виграти час, кузен? - прийшла її відповідь. - За кілька світлових років, годиться?

- Корабель, - сказав я, не відповідаючи Сфені, - передайте на “Милосердя Ільвес”, що тепер настав час вибрати, з ким він. Нехай він і його капітан знає, що цього разу їм не уникнути вибору. - Будь-яка дія “Милосердя Ільвес” або бездіяльність буде означати вибір, хоче він того чи ні.

Корабель, у моєму вусі, - “Що, коли він підтримає володаря Міанаї?”

- Що, якщо ні? - запитав я. - І обов’язково скажіть йому, що тиран планує зробити зі Станцією. Нехай він знає, що Анаандер матиме ще два ядра для заміни. - і що “Меч Атагаріс” знає про це. - Передайте те ж саме флот-капітану Вемі і флоту Хард-системи. - Крізь ворота. Ймовірно, вони були в Стур-палаці в даний час, в надії, що присутність Анаандера тут послабила його позиції у палаці. Проте…

Наше повідомлення “Милосердю Ільвес” не дістанеться до нього навіть за годину. Його відповідь, якщо він захоче надати її одразу, теж потребує більше однієї години, щоб дістатися до нас. І навіть якщо вона прийде, то може бути не на нашу користь. Флот Хард-системи до цього часу отримував повідомлення від нас за кілька годин, і в гіршому випадку за кілька днів. Найкраще було діяти так, ніби у нас не було ніякої підтримки.