TextBook – Це пусте, герцогине, – пробурмотів він, – в мене нерви страшенно розшарпалися, та й тільки. Мабуть, я сьогодні забагато ходив… Гаррі ніби щось таке сказав? І дуже нездорове? Опісля мені розповісте. А зараз я, мабуть-таки, краще піду приляжу, ви вже пробачте.
Вони дійшли до широких сходів з оранжереї на терасу. Коли скляні двері зачинилися за Доріаном, лорд Генрі обернувся і глянув на герцогиню своїми млосними очима:
– Ви дуже закохані в нього?
Вона якийсь час не відповідала, мовчки дивлячись на крайобрій.
– Я й сама хотіла б це знати, – мовила вона врешті.
Лорд Генрі заперечив:
– Знання було б фатальне. Непевність – ось що чарує людину. В імлі все робиться чудовим…
– Але в імлі можна й заблукати.
– Всі шляхи сходять до одного, люба Ґледіс.
– До чого ж саме?
– До розчарування.
– Такий був мій дебют у житті, – зітхнула герцогиня.
– Але він приніс вам герцогську корону.
– Мені набридло суничне листя на короні.[180]
– Воно вам додає приваби.
– Тільки на людях.
– Вам було б важко без нього, – сказав лорд Генрі.
– А я його й не кидаю, ані листочка.
– Монмаут має вуха.
– Старість глухувата.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Портрет Доріана Ґрея (збірник)» автора Оскар Вайлд на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Портрет Доріана Ґрея“ на сторінці 84. Приємного читання.