– Вона не проповідувала, величносте, вона відповідала на запитання.
Але Ланнон сказав:
– Я вважаю, що вона – зло.
– Величносте! – слабко запротестував Гай.
– Не дозволяй себе обманути гарненьким личком, Гаю.
– Вона молода, невинна, – почав Гай, але побачив, як Ланнон нахилився до нього, дивлячись гострим поглядом йому в обличчя, й замовк.
– Навіщо тобі потрібна ця відьма, мій Сонячний Пташе?
– Як дівчина, вона не означає для мене нічого. Як вона могла б щось означати, адже вона належить богині?
Гай заперечив своє кохання, а Ланнон відхилився назад і подивився на нього скептичним поглядом.
– Ти мудрий у всьому, мій друже, окрім жінок. Ти мусиш дозволити мені керувати тобою.
– Ти завжди добрий до мене, – промурмотів Гай.
– Тримайся якнайдалі від цієї дівки, Гаю. Дослухайся до поради того, хто тебе любить, вона не дасть тобі нічого, крім смутку.
– Ми відпочивали надто довго. – Гай підвівся на ноги й приладнав ремінець своєї сокири, обкрутивши його навколо зап’ястка. – Час рушати.
Після півночі вони перетнули низьку лінію пагорбів, яка утворювала перший косогір крутого берега річки, й перед ними простяглася широка відкрита низина, крізь яку протікала, звиваючись, річка Кал. Низина була омита місячним світлом, срібляста й голуба, і дим від десятьох тисяч вогнів, на яких готували їжу, стелився, як блідий морський туман над річкою, залягаючи прошарками в тихому нічному повітрі.
Вогні погасли, зменшившись до ледь видимих червоних крапок, якими було поцятковане місто, а хатини здавалися темними й безформними, густо розташовані без плану й системи, широко розкидане скупчення примітивних осель.
– Він назвав цифру в п’ятдесят тисяч – і не дуже помилився.
Гай подивився через низовину з річкою, а Ланнон, який стояв поруч із ним, запитав:
– Що ти робитимеш далі?
– Ти навчив мене, як полювати на дичину, мій царю.
Командири когорт, закутані в плащі, в шоломах і з похмурими виразами облич, підійшли, щоб отримати накази. Гай наказав спрямувати тонкий ланцюг піхотинців і лучників, які їх прикриватимуть, на схід. Протягом дня розвідники захопили близько чотирьох тисяч маленької бродячої чагарникової худоби, яка належала венді.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонячний Птах» автора Вілбур Сміт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга“ на сторінці 32. Приємного читання.