TextBook — Завжди я не так висловлююсь, — сказала дівчина. — Але ти мене все одно люби. Я дуже хотіла б сама любити тебе
— Але ж ти любиш.
— Люблю, — відповіла вона. — Цілим серцем.
Тепер вони віддалися вітрові; обоє втомились.
— Ти думаєш…
— Я ні про що не думаю, — відказала дівчина.
— А ти спробуй подумати.
— Гаразд.
— Випий вина.
— Охоче. Воно дуже смачне.
Вино було смачне. Лід у відерці ще не розтанув, і вино було холодне й прозоре.
— Можна мені лишитися в «Грітті»?
— Ні.
— Чому?
— Недобре. Через них. І заради тебе. А на мене начхати.
— Отже, я мушу йти додому?
— Атож, — відповів полковник. — Цілком логічний висновок.
— Як важко казати сумні речі! Невже не можна в чомусь прикидатися?
— Ні. Я проведу тебе додому. Ти спатимеш солодко й міцно, а завтра ми знову зустрінемося.
— А можна мені подзвонити тобі в «Грітті»?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах. Том 3» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЗА РІЧКОЮ, В ЗАТІНКУ ДЕРЕВ“ на сторінці 88. Приємного читання.