— То було серце Ісусове.
— Так. Його всі наваррці носять.
— І ти цілився в нього?
— Ні. Нижче. Ну, вертайся вже.
— Слухай, — сказала вона. — Я все бачила.
— Нічого ти не бачила. Просто людина. Просто людина впала з коня. Vete. Вертайся.
— Скажи, що ти кохаєш мене.
— Ні. Не тепер.
— Тепер ти не кохаєш мене?
— Dejamos [83]. Вертайся. Не можна робити все зразу — і кохати, і займатися цим ділом.
— Я хочу тримати ноги кулемета, і, коли він стрілятиме, я кохатиму тебе, — все заразом.
— Ти збожеволіла. Вертайся вже.
— Ні, я не збожеволіла, — мовила вона. — Я кохаю тебе.
— Тоді вертайся.
— Гаразд. Я піду. А якщо ти мене не кохаєш, то я кохаю тебе за нас обох.
Він глянув на неї й усміхнувся, весь час думаючи про своє.
— Коли почуєте стрілянину, — сказав він, — ведіть геть коней. Допоможеш Пілар нести мої рюкзаки. А може, взагалі нічого не буде. Я сподіваюся, що все обійдеться.
— Я йду, — сказала вона. — Подивись, який кінь у Пабло.
Сірий ішов стежкою вгору.
— Так. Ну, йди вже.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах. Том 3» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПО КОМУ ПОДЗВІН“ на сторінці 191. Приємного читання.