TextBook Він міцно пригорнув її до себе, і вона потерлася головою об його підборіддя.
— Не торкайся моїх ніг, — сказала вона. — Вони дуже холодні, Роберто.
— Давай їх сюди, грійся.
— Ні,— сказала вона, — вони зараз зігріються. А ти скажи швиденько, що кохаєш мене.
— Я кохаю тебе.
— Отак. Так. Так.
— Я кохаю тебе, зайчику.
— А моя шлюбна сорочка подобається тобі?
— Це та сама, що й раніше?
— Так. Та сама, що й учора. Це моя шлюбна сорочка.
— Дай сюди ноги.
— Ні. Тобі буде неприємно. Вони самі зігріються. Вони теплі. Тільки зверху холодні від снігу. Скажи ще раз.
— Я кохаю тебе, зайчику.
— Я тебе теж кохаю, і я твоя дружина.
— Там уже всі поснули?
— Ні,—мовила вона. — Але я більше не могла витримати. Та й, зрештою, яке це має значення?
— Ніякого, — сказав він, відчуваючи її всім своїм тілом, тоненьку, довгу, чудесно теплу. — Тепер ніщо не має значення.
— Поклади мені руку на голову, — сказала вона, — а я спробую поцілувати тебе. Так добре? — спитала вона.
— Дуже, — сказав він. — Скинь свою шлюбну сорочку.
— Треба скинути?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах. Том 3» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПО КОМУ ПОДЗВІН“ на сторінці 184. Приємного читання.