Розділ «ПО КОМУ ПОДЗВІН»

— А чому ти питаєш?

— З цікавості,— відповів Роберт Джордан. — У мене цікава натура.

— Я думаю про вечерю, — мовив Фернандо.

— Любиш попоїсти?

— Люблю. Дуже.

— А як Пілар куховарить, смачно?

— Так собі,— відповів Фернандо.

Просто-таки другий Кулідж, подумав Роберт Джордан. А все ж мені здається, що він вистояв би.

Вони повільно дерлися вгору крізь заметіль.

РОЗДІЛ ШІСТНАДЦЯТИЙ

— Приходив Ель Сордо, — сказала Пілар Робертові Джордану. Вони ввійшли з завірюхи до теплої димної печери, і жінка, кивнувши головою, підкликала Роберта Джордана до себе. — Він пішов шукати коней.

— Добре. А мені нічого не просив переказати?

Тільки те, що пішов по коней.

— А як наші справи?

— No se [55]— сказала вона. — Поглянь на нього.

Роберт Джордан побачив Пабло одразу, коли ввійшов, і Пабло посміхнувся йому. Тепер Роберт Джордан знов подивився на Пабло; той, сидячи за столом, посміхнувся і помахав йому рукою.

— Inglés! — гукнув Пабло. — А сніг усе сипле, Inglés!

Роберт Джордан кивнув головою.

— Скинь свої сандалі, я їх висушу, — сказала Марія. — Повішу їх отут, перед вогнищем.

— Гляди, не спали, — сказав їй Роберт Джордан. — Я не хотів би ходити тут босоніж. Що тут у вас діється? — він обернувся до Пілар. — Збори, чи що? Ви не виставили вартових?