TextBook — Здрастуйте, — відповір я.
Тільки-но я побачив Кетрін, як ураз відчув, що закоханий у неї. Усе в мені наче періевернулося. Вона озирнулась на двері, упевнилася, що там нікого нема, а тоді сіла на край ліжка, нахилилась і поцілувала мене. Я притягнув її до себе, поцілував і відчув, — як б'ється її серце.
— Любонько, — мовив я. — Я такий радий, що ти приїхала!
— То було не дуже важко. Можливо, важче буде залишитися.
— Ти доконче повинна залишитися, — сказав я. — Ти просто чудо… — Я шаленів з кохання до неї. Не міг повірити, що вона справді тут, і ще міцніш притискав її до себе.
— Не треба, — сказала вона. — Ти ж іще не одужав.
— Та одужав, одужав. Іди сюди.
— Ні. Ти ще кволий.
— Та ні, не кволий я. Ну прошу тебе!
— А ти любиш мене?
— Дуже люблю, шалено. Ну йди ж бо!
— Чуєш, як б'ються наші серця?
— Та нехай собі б'ються. Я хочу тебе, просто божеволію.
— Ти справді любиш мене?
— Годі тобі про це. Іди вже сюди, Ну йди, прошу тебе, Кетрін.
— Гаразд, тільки на хвилиночку.
— Добре, — сказав я. — Зачини двері.
— Не можна… Не треба…
— Ну ж бо. Мовчи. Іди сюди…
Кетрін сиділа на стільці біля ліжка. Двері до коридора були відчинені. Шаленство минуло, і мені було так хороше, як ще ніколи в житті.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРОЩАВАЙ, ЗБРОЄ“ на сторінці 57. Приємного читання.