TextBook — Ой, заткни рота.
— Ану скажи ще раз.
— Заткни рота.
— Ти кажеш це так обережно, наче не хочеш когось образити.
— А я й не хочу.
— Тоді йди до мене на ліжко.
— Ну гаразд. — Вона підійшла і сіла на край ліжка. — Я знаю, тепер тобі з мене ніякої втіхи. Я мов той лантух з борошном.
— Неправда. Ти дуже гарна й дуже мила.
— Я просто одоробло, а ти не знати чому взяв мене за дружину.
— Неправда. Ти щодалі стаєш гарніша.
— Але я знову потоншаю, любий.
— Ти й тепер тоненька.
— Це тобі так здається, бо ти випив.
— Одне віскі з содовою, тільки й того.
— Зараз принесуть ще одне, — сказала вона. — А може, замовимо сюди й вечерю?
— Добре було б.
— І тоді вже нікуди сьогодні не підемо, правда? Просто посидимо вдома.
— І пограємось, — додав я.
— Я вип'ю трохи вина, — сказала Кетрін. — Мені не зашкодить. Може, нам подадуть нашого білого капрі.
— Напевне, — сказав я. — У такому готелі мають бути італійські вина.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРОЩАВАЙ, ЗБРОЄ“ на сторінці 205. Приємного читання.