Спін

Через декілька миль вгору по дорозі і на безпечній відстані від ранчо Кондона я зупинився і сказав Саймонові, щоб він вийшов.

- Що, - сказав він, - Чому?

- Мені необхідно оглянути Діану. Мені потрібно, щоб ви тримали ліхтарик і підсвічували мені. Добре?

Він кивнув, з широко розкритими очима.

Діана не сказала жодного слова з того часу, як ми покинули ранчо. Вона просто лежала на задньому сидінні з головою в Саймона на колінах, силкуючись дихати. Її дихання було найбільш гучним звуком в автомобілі.

- У той час як Саймон стояв з ліхтарем у руці, я зняв просочений кров’ю одяг і вмився так ретельно, як тільки було можливо з пляшки мінеральної води з невеликою кількістю бензину, щоб змити бруд, і з другої пляшки, щоб змити першу. Тоді надів чисті Левіс і сорочку з мого багажника і взяв пару гумових рукавичок з аптечки. Я випив цілу третю пляшку води. Тоді попросив Саймона посвітити на Діану, щоб оглянути її.

Вона була більш-менш притомною, але занадто слабкою. Вона була худішою, ніж я коли-небудь бачив її, майже шкіра і кості, і її небезпечно лихоманило. Її дихання і пульс були підвищені, а коли я послухав її легені, вони звучали такк ніби дитина смокче молочний коктейль через вузьку соломинку.

Мені вдалося змусити її проковтнути трохи води і покришеного аспірину. Тоді я зірвав печатку на стерильному шприці.

- Що це? - Запитав Саймон.

- Антибіотик універсального призначення. - Я змастив її руку і з деякими труднощами ввів препарат у вену. - Він потрібен також. Її кров, безсумнівно, наповена живими бактеріями CVWS.

- І що, ви вилікувати її?

- Ні, Саймон, боюся, що це не допоможе. Місяць тому він міг дати ефект. Але не зараз. Вона потребує медичного устаткування.

- Але ж ви лікар.

- Я можу бути лікарем, але устаткування в госпіталі.

- Тоді можливо ми можемо відвезти її в Фенікс.

Я подумав про це. З досвіду, отриманого під час мерехтінь, я припустив, що міська лікарня буде завалена пацієнтами в кращому випадку, і безладом в гіршому випадку. Але, можливо, ні.

Я дістав телефон і поча прокручувати його пам’ять і напівзабуті імена.

Саймон спитав,

- Куди ви телефонуєте?

- Саймон, я хочу скористатися знайомствами.