Спін

Я промив і продезинфікував руки. Сорлі стежив за мною. Його руки тримали акушерський ланцюг, а гвинтівка була притулена до поручнів стійла і в межах легкої досяжності.

Коли Саймон простягнув мені пляшку, я нахилився до нього і сказав,

- Я не зможу допомогти Діані, якщо не вивезу її звідси. Розумієш? І я не можу зробити це без твоєї допомоги. Мені потрібен надійний автомобіль з повним баком бензину, і ми повинні покласти Діану всередину, бажано до того часу, як Кондон з’ясує, що теля мертве.

Саймон ахнув,

- Воно дійсно мертве? - трохи заголосно, але ні Сорлі ні Кондон не почули.

- Теля не дихає, - сказав я. - Телиця помирає.

- Але теля червоне? Червоне повністю? Немає білих або чорних плям? Чисто червоне?

- Червоне як пожежна машина. Саймон, воно не зробить Діані краще.

Він подивився на мене так, ніби я оголосив, що померло його улюблене цуценя. Я все чекав, коли він обміняє свою абсолютну впевненість хоча б на порожнє здивування, це не сталося раптово, радість покидала його як піщинка за піщинкою у пісочному годиннику.

- Поговори з нею, - сказав я, - якщо це необхідно. Запитай її, чи бажає вона поїхати геть. - Якщо вона ще буде в силах відповісти на це запитання. І якщо згадає, що я говорив з нею.

Він сказав,

- Я люблю її більше за життя.

Кондон крикнув,

-Ти потрібен тут!

Я осушив півпляшки, в той час як Саймон дивився на мене, сльози наверталися йому на очі. Вода була чистою, прозорою і смачною.

Тоді я повернувся до Сорлі і акушерських ланцюгів, і ми продовжили роботу синхронно з родовими спазмами помираючої тварини.

Ми, нарешті, витягли тільце близько півночі, і воно лежало на соломі, зібгане у клубок, з передніми ногами, підвернутими під його безвольне тіло, з налитими кров’ю очима.

Кондон постояв над маленьким тілом деякий час. Тоді сказав мені,

- Це все, що ви можете зробити для нього?

- Я не можу підняти його з мертвих, якщо ви це маєте на увазі.