- Скільки тобі платили? Я хотів би знати, як багато я коштую.
- Іди до біса. Що ти розумієш взагалі? Це не…
- Не кажи мені, що мова не йшла про гроші. Я маю на увазі, у тебе є хоч якісь принципи?
- Гроші і є принципом. - Вона поклала руки на штани, трохи менше злякана зараз, і водночас ведучи себе більш зухвало.
- Що ти хочеш купити, Моллі?
- Що я хочу купити! Важливо тільки те, що я можу купити. Кращу смерть. Чисту, красиву смерть. Одного ранку Сонце зійде, і перестане заходити до тих пір, поки це чортове небо не згорить. Вибач, але я хочу приємно провести час, поки цього не сталося. Десь для себе. Деякі місця ще комфортні, і я можу це зробити. І коли цей останній ранок прийде, я хочу мати під рукою деякі дорогі лікарські препарати, щоб забутись. Я хочу піти спати ще до криків розпачу. Чесно, Тайлер. Це все, що я хочу, це єдине, чого в цьому світі я дійсно хочу, і я дякую тобі за надану можливість. - Вона сердито насупилася, але сльоза викотилася і ковзнула вниз по її щоці. - Будь-ласка, відведи вбік свою машину.
Я сказав:
- Хороший будинок і пляшка таблеток? Така твоя ціна?
- Доводиться піклуватися про себе самій.
- Це звучить трохи пафосно, але я думав, що ми могли б піклуватися один про одного.
- Це означає довіритися тобі. І не ображайся, але, - копіювати тебе. Ковзати по поверхні життя, як це робиш ти, чекаючи від когось відповідей, або в очікуванні рятівника або просто постійно живучи у когось на утриманні.
- Я намагаюся бути розумним, Моллі.
- Ох, я не сумніваюся в цьому. Якби твоя розумність була ножем, я б уже давно втратила всю кров. Бідний розумний Тайлер. Але я розумію що це помста, так? Всю цю солодку святість ти носиш, як маскарадний костюм. Щоби помститися світу за розчарування у тобі. Світ не дав тобі того, чого ти хочеш, і ти не даєш йому нічого взамін, крім співчуття і аспірину.
- Моллі…
- Не смій говорити, що любиш мене, тому що я знаю, що це не так. Ти не відчуваєш різниці між любов’ю і її підміною. Ти вибрав мене для цього, але це міг бути хто завгодно, і повір, Тайлер,з іншою це також закінчилося би повним розчаруванням, раніше чи пізніше.
Я повернувся і пішов назад до своєї машини, трохи похитуючись, шокований не так зрадою, як остаточністю розриву, почуття були знищені, як запаси пенні при обвалі ринку. Тоді я повернувся лицем до неї.
- А як щодо тебе, Моллі? Ти трахалася зі мною лише для того, щоб отримати інформацію?
- Я трахалася з тобою - сказала вона, - тому що була самотня.
- Ти самотня зараз?
- Я ніколи не зупинюся, - сказала вона.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спін» автора Роберт Чарльз Вілсон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 152. Приємного читання.